ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ГЛОБАЛІЗОВАНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА СХІДНИХ МОВ)

I. V. Semenist; R. К. Makhachashvili

doi:10.26661/2414-1135-2021-83-34

I. V. Semenist http://orcid.org/0000-0002-0847-8856
R. К. Makhachashvili http://orcid.org/0000-0002-4806-6434

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-34

Keywords: innovative educational communication, ICT, e-learning, hybrid learning, digital competences thesaurus, modelling, phenomenological neoliguistics

Abstract

The paper main focus is the inquiry into the theoretical and methodological principles of the study of the innovative educational communication in the digital realm (innovative educational communication in the digital ambient as construed by the transformative innovative strata and communicative application, facilitated by the modern European and Oriental languages of global communication – English, Spanish, French, Chinese, Japanese, accordingly). The problem of theoretical and methodological substantiation of cross-cutting principles, directions, mechanisms, and results of qualitative modeling of macro- and microstructures of verbal means and processing tools in the realm of digital educational communication, as a consolidated linguistic object, is investigated in depth. Mosaic, simulation, multidimensional, and framework approaches to understanding complex dynamic linguistic phenomena and entities, prioritized by this methodological context, allowed us to identify the ontological nature of educational communication units of the globalized languages in the sphere of innovative educational communication. The ICT, e-learning, hybrid learning, digital competencies thesaurus, that facilitates innovative educational communication, is structured to define and categorize the key components of innovative cyberterminology, instrumental to e-learning environment construction and functioning. Suggested are the innovative educational communication macro-, micro- and supra-structures modeling and digital processing based on three groundwork principles: 1) Intranet educational anthroposphere (the anthropic environment within World Wide Web); 2) Outernet educational anthroposphere (e-reality components, functions outside the realm of World Wide Web); 3) Technogenic educational anthroposphere (transoriented anthropic environment components with an anthropic-for-congenerous substituted ontological parameter). The dynamic interaction of the structural tiers of the ICTs content plane within the strata of innovative educational communication is characterized by the anthropogenic and cognitive parameters of the content plane, mediated by the subjective and collective cognitive experience of digital education stakeholders, embodied in the framework digital transformation of innovative communicative educational scenarios.

References

1. Bell D. Social Framework of the Information Society. Oxford : Oxford U. Press, 1987. 315 p.
2. Davis E. Techgnosis: Myth, Magic and Mysticism in the Age of Information. NY : New York Publishers, Inc., 2001. 377 p.
3. Dobson H., Kürschne B. An Introduction to Responsible Technology. URL: https://tech2impact.com/an-introduction-to-responsible-technology/.
4. Gelernter D. Virtual Realism. Oxford : Oxford University Press, 1998. 138 p.
5. Hausser R. Foundations of Computational Linguistics. Springer : Verlag Berlin Heidelberg, 1999. 534 p.
6. Heeter C. Implications of new interactive technologies for conceptualizing communication. Media use in the information age. Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1989, pp. 85–108.
7. Heim M. Virtual Reality: Practice and Promice. LA : Wesport Publishers, 1994. 233 p.
8. James L. Exploring what “responsible technology” means. URL: https://medium.com/doteveryone/exploring-what-responsible-technology-means-4f2a69b50a61.
9. Johnson F. Shall I Compare Thee to a Swarm of Insects? Searching for the Essence of the World Wide Web. The New York Times. 2003. Pp. 10–12.
10. Knight S. Making authentic cultural and linguistic connections. Hispania. 1994, Vol. 77, pp. 289–294.
11. Lakoff G. Women, fire and dangerous things. Chicago : CUP, 1987. 614 p.
12. Langacker R. W. Cognitive Grammar. The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics. Oxford : Oxford Univ. Press, 2007, pp. 421–462.
13. Makhachashvili R., Models and Digital Diagnostics Tools for the Innovative Polylingual Logosphere of Computer Being Dynamics. Italian-Ukrainian Contrastive Studies: Linguistics, Literature, Translation. Peter Lang GmbH Internationaler Verlag der Wissenschaften, Berlin, 2020. pp. 99–124.
14. Makhachashvili, Rusudan and Semenist, Ivan. Phenomenological principles of global innovative logosphere of computer being construction (based on Europeаn and oriental languages). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. 2021. № 32(71) (1). Pp. 195–202.
15. Makhachashvili R., Semenist I. ICT Thesaurus Modelling Recommendations (based on innovations of European and Oriental languages). Studia Filologiczne, 7, 2020, pp. 117–128.
16. Minsky, M. A Framework for Representing Knowledge. In Frame Conceptions and Text Understanding, 1979, pp. 1–25.
17. Monnin A. Humanity and Digital Characters in Virtual Worlds: Crossing the Fictional Boundaries. Posthumanity : Merger and Embodiment. Oxford, UK : Inter-Disciplinary Press, 2010, pp. 126–131.
18. Nyce J. M. From Memex to Hypertext. NY: Kahn Publications, 1994. 472 p.
19. Searle J. Minds, Brains, and Science. Oxford : Oxford U. Press, 1984. 142 p.
20. Zahavi D. Husserl’s Phenomenology. Palo Alto : Stanford University Press, 2003. 312 р.
21. Андреева И.В. Ценностная картина мира как лингвистическая и философская категорія. Аналитика культурологии. 2006. № 3. C. 14–21.
22. Андрейчук Н.І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVII століття. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. 277 с.
23. Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки – критический анализ. Москва : Наука, 1985. 246 с.
24. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Когнитивное репрезентирование как механизм виртуализации реальности. Вируалистика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты. Москва : Прогресс-Традиция, 2004. С. 262–285.
25. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. Москва : Прогресс, 1989. 616 с.
26. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1979. 424 с.
27. Борчиков С.А. Метафизика виртуальности. Труды лаборатории виртуалистики. 2000. Вып. 8. С. 29–33.
28. Будко В.В. Адекватность научного познания. Харьков : Логос, 1990. 154 с.
29. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Санкт-Петербург : Наука, 2001. 516 с.
30. Девтерев И.В. Философский анализ феномена интерактивной научной деятельности в INTERNET (феноменологический, эвристический и прагматический аспекты). Киев, 2000. 188 с.
31. Дудок Р.І. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 358 с.
32. Зацний Ю.А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття : англо-український словник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 360 с.
33. Єнікєєва С.М. Система словотвору сучасної англійської мови: синергетичний аспект (на матеріалі новоутворень кінця ХХ – початку ХХІ століть). Київ, 2011. 438 с.
34. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля. Москва : Дом интеллектуальной книги, 1999. 267 c.
35. Камша В.П., Камша Л.С., Камша Ю.В. Про кібернетику другого етапу НТР. Складні системи і процеси. 2010. № 1 (17). С. 25–41.
36. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
37. Кутырев В.А. Культура и технология: борьба миров. Москва : Прогресс-Традиция, 2001. 336 с.
38. Лосев А.Ф. Вещь и имя. Бытие. Имя. Космос. Москва : Мысль, 1993. С. 805–872.
39. Мамардашвили М.К., Пятигорский А.М. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке. Москва : Школа, 1997. 216 с.
40. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. Избр. ст., докл., выступ., интервью. Москва : Прогресс, 1999. 415 с.
41. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків : Константа, 2004. 292 с.
42. Мартинюк С.С. Метафізичні виміри людського буття. Запоріжжя : Запорізький державний університет, 2001. 198 с.
43. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику. Москва : Флинта, 2007. 296 с.
44. Мерло-Понти М. Феноменологія сприйняття. Київ : Український Центр духовної культури, 2001. 552 с.
45. Морозова А.К. Проблема значения в свете современных семантических теорий. Вісник ХНУ. 2004. № 635. С. 114–117.
46. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лигвистика. Москва : АСТ, Восток-Запад, 2007. 315 c.
47. Потапенко С.І. Орієнтаційна семантика: дискурсивне втілення. Вісник Львівського університету. 2011. Вип. 52. С. 253–261.
48. Селиванова Е.А. Процессы неологизации в ракурсе динамики этносознания. Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках. Днепропетровск : Пороги, 2007. С. 57–60.
49. Степанов Ю.С. В трёхмерном пространстве языка: Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. Москва : Наука, 1986. 336 с.
50. Хайдеггер М. Язык. Москва : Фолио, 2003. 374 с.
51. Шепель Ю.А. Міжгалузева термінологічна омонімія у сучасній англійській мові. Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2010. 335 с.
52. Шпет Г. Явление и смысл (Феноменология как основная наука и ее проблемы). Москва : Наука, 2001. 219 с.

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF STUDY OF THE INNOVATIVE EDUCATIONAL COMMUNICATION IN THE DIGITAL REALM (BASED ON GLOBALIZED EUROPEAN AND ASIAN LANGUAGES)

Abstract

References