LEGISLATIVE REGULATION OF LANGUAGE POLICY: THE EXPERIENCE OF POLAND FOR UKRAINE
Abstract
This article examines language policy aspects in Ukraine and other European countries, including regulatory control of language functioning in relation to the legal status: the state (official) language, the languages of national minorities, the languages of ethnic minorities, and the languages of indigenous peoples. The author analyzes laws protecting language originality of persons belonging to the national and ethnic minorities in the Republic of Poland in terms of governing Ukrainian language law provisions regulating the functioning of indigenous and non-indigenous languages. Based on concrete evidence, the author shows that the Polish approach, e.g., the language legislation aiming to integrate persons belonging to national and ethnic minorities into the Polish society’s life, can be applied to eliminate manipulations in politics in Ukraine, especially in Eastern Ukraine, Bukovyna, and the Zakarpattia Oblast (Transcarpathian region). A clear distinction between languages of persons belonging to national and ethnic minorities made by the Polish legislators and unambiguous formulation of a regional language concept is a key to the harmonic coexistence of persons belonging to national and ethnic minorities, which Ukrainian specialists in the field of language policy should take into consideration. The author defines the impact of the Laws of Ukraine “Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukraїns’koyi movy iak derzhavnoyi” [On the provision of the functioning of the Ukrainian language as an official language] and “Pro korinni narody Ukrayiny” [On the indigenous peoples of Ukraine] on the language situation in Ukraine and analyzes the specifics of key provision formulation of the regulatory documents. The author also examines how Polish legislators have formulated the concept of a regional language and the possible application of law-making experience by the Ukrainian language policy. The analysis shows that factoring the European experience, especially the Polish one, into the language policy basis with regard to the protection of national and ethnic minorities’ rights allows for supporting the formation of democratic bases of the Ukrainian language functioning as the official language, consolidation of the Ukrainian society, and harmonic coexistence of languages in Ukraine.
References
2. Бабій І. Мовна політика незалежної України. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2021. № 45 (1), С. 101–106.
3. Галушко К. Нація. Енциклопедія історії України. Київ : Наукова думка, 2010. Т. 7 : Мі ‒ О. URL: http://www.history.org.ua/?termin= Natsiia
4. Декларація прав національностей України № 771–XII (укр.) від 1 листопада 1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1771-12#Text
5. Дель Ґаудіо С. Викладання мов національних меншин: італійський досвід (на прикладах словенської та хорватської мов). Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 151‒165.
6. Дель Ґаудіо С. Міжмовні відношення та мовні права в Україні та Італії: порівняльний аналіз. Мовні права в сучасному світі. Ужгород, 2014. С. 107‒118.
7. Демський С. Хто я за національністю? Верховна Рада України. 19.09.2016. URL: h t t p s : / / z a k o n . r a d a . g o v. u a / r a d a / s h o w / p0012697-16#Text 8. Доценко О. Мовна політика України: погляд зсередини. Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2010. Т. 23 (62). № 2. Ч. 2. С. 19–23. 9. Кулик В. Мовна політика в багатомовних країнах. Закордонний досвід та його придатність для України. Київ : Дух і Літера, 2021.
10. Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір. Київ : КМ «Академія», 2004.
11. Марасюк С. Дослідження взаємозв’язку категорій «етнос», «нація», «держава» у контексті процесів державотворення. Актуальні проблеми державного управління. 2008. № 1 (31). С. 45–51.
12. Павленко Ю. Етнос. Енциклопедія історії України. Київ : Наукова думка, 2005. Т. 3 : Е ‒ Й. URL: http://www.history.org.ua/ ?termin=Etnos
13. Про державну службу : Закон № 889–VIII від 10 грудня 2015 р. (укр.). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text
14. Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон № 2704–VIII від 25 квітня 2019 р. (укр.). URL: https://zakon. rada.gov.ua/ laws/show/2704-19#Text
15. Про корінні народи України : Закон № 1616–IX від 1 липня 2021 р. (укр.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-IX#Text
16. Про національні меншини : Закон № 2494–XII від 25 червня 1992 р. (укр.). URL: h t t p s : / / z a k o n . r a d a . g o v . u a / l a w s / show/2494-12#Text
17. Радей А. Етнос і нація. Аналіз дефініцій. Мультиверсум : філософський альманах. 2015. №№ 1–2. С. 139–140.
18. Руссо Л.-Ж. Разработка и проведение в жизнь языковой политики. Языковая политика в современном мире. Санкт-Петербург : Златоуст, 2007. С. 97–121.
19. Соколова С. Перші підсумки міжнародного проєкту: досвід і здобутки. Українська мова. 2019. № 3. С. 52–66.
20. Ustawa z dnia 6 stycznia 2005 r. o mniejszościach narodowych i etnicznych oraz o języku regionalnym : Dz.U. 2005 № 17 poz. 141 (пол.). URL: http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails. xsp?id=wdu20050170141
21. Ustawa z dnia 7 października 1999 r. o języku polskim : Dz.U. 1999 № 90 poz. 999 (пол.). URL: http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails. xsp?id=wdu