ФРАНЦУЗЬКІ ФІЛОСОФИ-ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ ПРО ПЕРЕКЛАД ЯК ТВОРЧІСТЬ

  • І. В. ЛАСКА
Ключові слова: французькі філософи-енциклопедисти, переклад як творчість, інтенція автора, єдність форми і змісту, авторський стиль, обмеження свободи перекладача

Анотація

У французькій історіографії спостерігається тенденція пов'язувати початки рефлексії перекладачів над творчим аспектом перекладу з німецьким романтизмом, який заклав основи традюктології і відкинув стереотип перекладача як копіювальника. Між тим, проблеми творчого підходу до перекладу піднімались у французькому перекладознавстві вже в XVII-XVIII cт., зокрема у працях філософів-енциклопедистів. У статті висвітлюється досвід наукового осмислення перекладу як творчості, узагальнений в «Енциклопедії» та працях філософів і літераторів, що гуртувалися довкола неї. Стаття має на меті визначити їх роль у поглибленні розуміння перекладу і зміні ставлення до нього у Франції XVIII cт.

У вступній частині на основі статей до «Енциклопедії» Бозе та Мармонтеля визначено теоретичні рамки концепції творчого перекладу, яку загалом поділяли енциклопедисти. На цьому спільному тлі вони висловлювали свої досить різноманітні погляди на окремі аспекти перекладу як творчості, відповідно до власного досвіду і власних наукових і естетичних інтересів. В основній частині статті особливу увагу звернено на концепції перекладу Д'Алямбера і Дідро, які спираються на розуміння тексту оригіналу як єдності форми і змісту і визначають основним завданням перекладача відтворення інтенції автора, що знаменує собою прагматичний поворот у підході до перекладу. Його наслідком є зміщення акцентів на відтворення стилю авторського тексту, що вимагало від перекладача творчого підходу.

Енциклопедисти, визнаючи творчу природу перекладу, відкидають розповсюджене в суспільстві несправедливе і зневажливе ставлення до цієї праці і ставлять перекладачів на один рівень зі справжніми авторами. Знаковим під цим оглядом є сміливе порівняння мистецтва перекладу з творчістю геніїв італійського Відродження Мікеланджело і Рафаеля у Монтеск'є.

Посилання

1. Aldridge O. A. Le problème de la traduction au XVIIIe siècle et aujourd'hui. Revue belge de philologie et d'histoire, t. 39, fasc. 3, 1961, p. 747-758. URL: https://www.persee.fr/doc/rbph_0035-0818_1961_num_39_3_2374 (Дата звернення: 06.02.2020).
2. D’Alembert J. Le R. Observations sur l’art de traduire. Mélanges de littérature, d’histoire et de philosophie, t. 3. Amsterdam, 1752. P. 3-30 URL :https://books.google.com.ua/books? id=0tWciyNzFQMC&hl=fr&pg=PP7#v=onepage&q (Дата звернення: 06.02.2020).
3. Barthes R. S/Z. Paris : Éd. du Seuil, 1970, 278 p. P. 25-28
4. Batteux Ch. Principes de la littérature. T. V. Paris : Desaint & Saillant, 1775. URL: https://books.google.co.uk/books?id=38oDAAAAQAAJ&hl=fr&pg=PR8#v=onepage (Дата звернення: 06.02.2020).
5. Bauzée N. TRADUCTION s. f. VERSION, s. f. Encyclopédie. T. XVI. Paris, 1765. URL: http://portail.atilf.fr/cgibin/getobject_?p.124:25./var/artfla/encyclopedie/textdata/IMAGE/) (Дата звернення: 06.02.2020).
6. Diderot D. Oeuvres complètes de Diderot. Tome premier. Paris: Garnier frères, 1875a. LXVIII+492p. URL: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k5544966d.texteImage (Дата звернення: 06.02.2020).
7. Diderot D. Oeuvres complètes de Diderot. Tome cinquième. Paris : Garnier frères, 1875b. – 503 p. http://www.e-theca.net/bibliothecavirtualis/autori/diderot/opere/DiderotOeuvres5.pdf (Дата звернення: 06.02.2020).
8. Meschonnic H. Poétique du traduire. P. : Éd. Verdier, 1999, 473 p.
9. Marmontel J.-F. Traduction. Supplément à l’Encyclopédie. Amsterdam : Rey, 1777. T. IV. P. 952-954. URL: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k50553z (Дата звернення: 06.02.2020).
10. Masson J.-Y. De la traduction comme acte créateur : raisons et déraisons d’un déni. Meta. Vol. 62, №3, 2017. P. 635–646. DOI: https://doi.org/10.7202/1043954ar (Дата звернення: 06.02.2020).
11. Montesquieu-Ch. L. de. Copie d'une Lettre de... Montesquieu. Vernet Jacob. Lettres sur la coutume moderne d'employer le Vous au lieu du Tu... A la Haye, Chés D.Aillaud, 1752. P. 157-160. URL: https://books.google.ru/books?id=IZYPAAAAQAAJ&lr=&hl=ru&source=gbs_book_other_versions_r&cad=4 (Дата звернення: 06.02.2020).
12. Montesquieu Ch. L. de. Fragment sur le GOÛT. Encyclopédie, 1re éd., 1757, Tome VII. P. 762-770. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/L%E2%80%99Encyclop%C3%A9die/1re_%C3%A9dition/GOUT (Дата звернення: 06.02.2020).
13. Montesquieu, Ch. L. de. Voyage en Italie. Voyages de Montesquieu. T. I-II. Bordeaux : G.Gounouilhou, 1894. T. 1, p.193-380; t. 2 , p. 3-126. URL: https://archive.org/details/voyagesdemontesq01mont (Дата звернення: 06.02.2020).
14. Todorov T. Synecdoques. T. Todorov et al. Sémantique de la poésie. Paris : Éd. Du Seuil, 1979. P. 7-26.
Опубліковано
2020-05-26
Як цитувати
ЛАСКА, І. В. (2020). ФРАНЦУЗЬКІ ФІЛОСОФИ-ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ ПРО ПЕРЕКЛАД ЯК ТВОРЧІСТЬ. Нова філологія, (79), 72-77. вилучено із http://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/13
Розділ
Статті