ФРЕЙМ ДИВАЦТВО ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ОПОВІДАННЯ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК «ЗЕЛЕНІ ДІТИ»
Анотація
Стаття присвячена моделюванню фрейму дивацтво, що виступає концептуальною основою оповідання польської письменниці Ольги Токарчук «Зелені діти». Метод фреймового аналізу доречно застосовувати для дослідження перцептивної ситуації. Фрейм має ієрархічну структуру: верхні слоти містять загальні ознаки, справедливі в будь-якій типовій ситуації, а нижні рівні – термінали – заповнюються в конкретних умовах, що можуть залежати від культури народу, ментальності, індивідуальних рис, смаків, професії людини. У фреймі дивацтво можна виділити верхні слоти з такою інформацією: суб’єкт, дія, мотив, результат, інструмент, об’єкт, оцінка, час, простір. Прототиповим суб’єктом є особа, що поводиться не так, як усі, через змінений стан психіки, розумові вади чи переваги тощо. Але нараторові досліджуваного оповідання дивними здавалися поляки через їхній зовнішній вигляд, одяг, а зелені діти здивували всіх кольором своєї шкіри. Слоти дія та мотив ключові в структурі досліджуваного фрейму. Якщо в російській картині світу дивак намагається привернути увагу, вразити, виділитися, в англійській – просто отримує задоволення від того, чим займається, не зважаючи на інших, то дії зелених дітей були розцінені як дивні через те, що вони поводилися відповідно до незрозумілих полякам традицій свого народу. Результатом дивної поведінки часто виступає бажання оточення змусити поводитися традиційно, іноді дивака карають люди чи доля. Слот інструмент не часто отримує суттєве заповнення, оскільки засоби не відіграють ключової ролі, увагу привертає сама дія. Дивацька поведінка, як правило, не покликана завдавати шкоди іншим об’єктам комунікації, іноді це може бути допомога. Оцінюють дивні вчинки спостерігачі по-різному – від здивування до засудження. Часто нетипова поведінка викликає подив, що в російській та українській ментальності поєднується зі страхом, і дія заслуговує на осуд, тоді як англійці вважають дивацтва просто кумедними. Героїв оповідання теж лякали ті вчинки зелених дітей, які не піддавалися логічному поясненню. Час може дивувати лише нагромадженням подій, як-от війна на чотири фронти. Місце видається дивним, якщо відрізняється від прийнятого у власній культурі.
Посилання
2. Минский М. Фреймы для представления знаний. Москва : Энергия, 1979. 152 с.
3. Шнякина Н.Ю. Опыт моделирования событийного концепта (на материале вербализованной ситуации ольфакторной перцепции). Москва : Флинта : Наука, 2017. 184 с.
4. Шнякина Н.Ю. Фреймовый анализ в сфере изучения ситуативного знания (на материале немецкого языка). Вестник Челябинского государственного университета. Филол. науки. 2019. № 6 (428). Вып. 117. С. 210–218.
5. Бушуева Л.А. Реализация инвариантной модели фрейма поступка (на примере фрейма «чудачество»). Вестник Волжского университета имени В.Н. Татищева. 2017. № 2. Т.1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/realizatsiya-invariantnoy-modeli-freymapostupka-na-primere-freyma-chudachestvo/viewer.
6. Гусельникова О.В. Терминологический аппарат структуры фрейма. Вестник Челябинского государственного педагогического университета. Филология и искусствоведение. 2010. № 9. С. 137–149.
7. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. Москва : Слово, 2000. 624 с.
8. Бушуева Л.А. Сохранение национальной идентичности и проблема перевода имен поступков. Филология и культура. Philology and culture. 2018. № 1 (51). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sohranenie-natsionalnoy-identichnostii-problema-perevoda-imen-postupkov.
9. Tokarczuk O. Opowiadania bizarne. Krarów : Wydawnictwo literackie, 2019. 256 s.
10. Бушуева Л.А. Модель ситуации «странный поступок» (на материале русского языка). Изв. Сарат. ун-та. Нов. сер. Сер. Филология. Журналистика. 2017. Т. 17. Вып. 3. С. 253–257.
11. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. Москва : А ТЕМП, 2004. 940 с.
12. Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 2. 550 с.