«ІНТЕЛІГЕНТНА ЛАЙКА» У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Анотація
Розглянуто проблему використання «інтелігентних лайливих виразів» у німецькій мові. Дослідження спирається на концепції німецьких лінгвістів з означеного питання: Б. Зайдель (B. Seidel) (офіційні та неофіційні особисті імена / прізвиська), С. Мартен-Кліф (S. Marten- Cleef), І. Опельт (I. Opelt) (насмішка), А. Рідель (А. Riedel) (етимологічне дослідження лайливих виразів). Актуальність вивчення окресленого прошарку німецької лексики продиктована необхідністю розшифрувати приховане значення досліджуваних сталих виразів, що пов’язане з їхнім буквальним значенням та створює комічний ефект. Об’єктом дослідження визначено сучасну німецьку мову освічених прошарків населення, предметом – мовленнєві засоби, за допомогою яких (через їхнє друге значення) можуть бути виражені емоції. Наголошено, що ці неявні (приховані) значення та способи їх пояснення досі мало вивчені в сучасній лінгвістиці. Досліджено 75 лексичних одиниць. Виокремлено декілька груп «інтелігентних лайливих виразів». Зазначено, що значна кількість досліджуваної лексики асоціюється з термінами «інтелект» та «інтелектуал» (34 лексичні одиниці). До інших груп увійшли вирази, що позначають статус людини (9 лексичних одиниць), характеризують її неприємні риси (22 лексичні одиниці), використовуються на позначення людей з різними світоглядами (4 лексичні одиниці); низка термінів уживаються на позначення ступеня непрофесійності (6 лексичних одиниць). Зазначено, що більшість «інтелігентних лайливих виразів» є запозиченнями з латини (як варіанти – грецько-неолатинські, грецькі, англійські, італійські слова); деякі терміни використовувалися в різних сферах життя в минулому, інші є цілком сучасними. «Інтелектуальну лайку» розглянуто як особливо тонкий стилістичний засіб, що використовує багато іронії, яку може зрозуміти далеко не кожен (через власну необізнаність, відсутність критичного мислення тощо). Наголошено, що вивчення цього прошарку лексики збагачує не тільки словниковий запас, а й знання про історію і культуру країни, допомагає зрозуміти глибинні смисли, запобігає непорозумінню у спілкуванні.
Посилання
2. Bering D. “Intellektueller” : Schimpfwort – Diskursbegriff – Grabmal? URL: https://m.bpb.de/apuz/32481/intellektueller-schimpfwort-diskursbegriff-grabmal (Abgerufen am: 07.11.2020).
3. Duden Wörterbuch online. URL: https://www.duden.de/woerterbuch (Abgerufen am: 17.11.2020).
4. Geier-Leisch S. Das neue Schimpfwörter-Buch. Augsburg : Seehamer Verlag, 1998. 352 S.
5. Göhler G., Klein A. Politische Theorien des 19. Jahrhunderts. Politische Theorien von der Antike bis zur Gegenwart, Hrsg. Hans-Joachim Lieber, Bonn : Bundeszentrale für politische Bildung, 1993. 2. Aufl. S. 259–656.
6. Lösche P. Anarchismus. Lexikon der Politik, Bd. 7 : Politische Begriffe. Berlin : Directmedia Publishing GmbH, 2004. 744 S.
7. Marten-Cleef S. Gefühle Ausdrücken: Die expressiven Sprechakte. Göppingen : Kümmerle, 1991. 371 S.
8. Opelt I. Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Eine Typologie. Heidelberg : Winter, 1965. 284 S.
9. Riedel A. Schimpfwörter. Eine semantisch-etymologische Untersuchung. Düsseldorf : GRIN Verlag, 2014. 44 S.
10. Schimpfwort Lexikon. Intellektuell. URL: http://www.rindvieh.com/Intellektuell (Abgerufen am: 08.01.2020).
11. Seidel B. Mit Namen kosen, necken, spotten, schmähen. Praxis Deutsch. 20. Jahrgang. Seelze, 1993. № 20. S. 42-49.