ТРАКТУВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЯХ

O. M. Furman

doi:10.26661/2414-1135-2021-82-50

O. M. Furman http://orcid.org/0000-0002-0089-1654

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-50

Keywords: multimodal texts, polycode, creolized texts, polysemiotics, nonverbal and paraverbal means

Abstract

The article is devoted to the study of the phenomenon of multimodality in modern domestic and foreign studies. Emphasis is placed on the multimodal nature of modern text communication. The review of the scientific works devoted to the linguistic phenomenon of multimodality is carried out. In the course of the work the origins of multimodality are investigated and the advanced approaches to the study of this phenomenon in the modern communicative space are outlined. The theoretical basis of multimodal linguistics is highlighted. Some interpretations of multimodality are systematized, compared and specified. A comprehensive analysis of the above-mentioned linguistic concept has been carried out. Multimodality is regarded as a process and as a result of the interaction of semiotic resources plurality (verbal, nonverbal and paraverbal) involved in the communication process. A wide variety of terms for denoting texts with inhomogeneous components has been revealed. Polyphony of their nominations is due to a wide range of characteristic features of such texts. The focus is on the differentiation of the terms “polycode” and “creolization”. The relevance of using the term “multimodality” to denote texts with heterogeneous components is explained. In modern linguistics, multimodal texts are analyzed considering the quantitative representation of verbal and nonverbal components and the degree of their correlation. It is investigated that the interpretation of multimodality in modern linguistic studies is unclear. The functioning of a significant number of research centers in different countries of the world engaged in the study of multimodality of communicative interaction has been revealed. Examples of online platforms, forums, projects, etc. are given, the main research field of which is multimodal interaction of communication. The main directions of modern multimodal studies are outlined. Perspectives of polyvector researches focused on multimodal text communication are substantiated and prospects of further researches are defined.

References

1. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов). Вопросы языкознания. 1992. № 1. С. 71–79.
2. Бернацкая А.А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние. Речевое общение: Специализированный вестник. Красноярский государственный университет. Красноярск, 2000. Вып. 3 (11). С. 104–110.
3. Бехта І., Карп М.А. Мультимодальні засоби когезії та когерентності у сучасних літературних казках: теоретико-методологічна інтерпретація. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Одеса, 2014. Вип. 13. С. 87–90.
4. Большакова Л.С. О содержании понятия «поликодовый текст» . Вестник Новгородского государственного университета. Серия: История. Филология. Великий Новгород, 2008. № 49. С. 48–51.
5. Гливінська Л.К. Об’єкт неолінгвістики – мультимодальність: завдання і рішення. Science and Education a New Dimension. Philology. Будапешт, 2018. Т. 6 (52), Вип. 177.
С. 23–26. DOI: https://doi.org/10.31174/SENDPh2018-177VI52 (дата звернення: 27.04.2021).
6. Горошко Е.И. Психолингвистика Интернеткоммуникаций. Вопросы психолингвистики. 2008. № 7. С. 5–12.
7. Град Н.Я. Сучасні мультимодальні студії: модальна лінгвістика та мультимодальна стилістика. Одеський лінгвістичний вісник. 2014. Вип. 4. С. 49–51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2014_4_15 (дата звернення: 27.04.2021)
8. Ейгер Г.В., Юхт В.Л. К построению типологии текстов. Лингвистика текста : материалы научной конференции при МГПИИЯ имени М. Тореза, Москва, 1974. С. Ч. I. 103–109.
9. Кибрик А.А. Мультимодальная лингвистика. Когнитивные исследования. Москва, 2010. № 4. С. 134–152.
10. Макарук Л.Л. Мультимодальність сучасного англомовного масмедійного комунікативного простору : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2019. 635 с.
11. Михальская О.В. Разграничение креолизованных и поликодовых текстов (проблемы таксономии). Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 47 (2). С. 30–37. URL: https://cutt.ly/LbJYnBP (дата звернення: 27.04.2021).
12. Пойманова О.В. Семантичний простір відеовербального тексту : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.19. Москва, 1997. 24 с.
13. Сорокин Ю.А., Тарасов Е.Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция. Оптимизация речевого воздействия: коллективная монография. Москва, 1990. С. 180–186.
14. Kress G., Leeuwen van T. Reading Images: The Grammar of Visual Design. London : Roudedge, 1996. 316 p.
15. Multimodal Analysis Lab. URL: https://multimodal-analysis-lab.org/ (дата звернення: 28.04.2021).
16. Multimodality Talk Series. URL: https://cutt.ly/LbJYpLa (дата звернення: 28.04.2021).
17. PanMeMic. URL: https://panmemic.hypotheses.org/ (дата звернення: 28.04.2021).
18. Routledge. URL: https://cutt.ly/ybJYYxN (дата звернення: 28.04.2021).
19. Scollon R. Multimodality and the language of politics. Encyclopedia of language and linguistics. 2nd ed./ Eds. Yu. I. Alexandrov et al. Oxford: Elsevier, 2006. vol. 9, pp. 386–387.
20. The Bremen-Groningen Online Workshops on Multimodality. URL: https://cutt.ly/0bJYwNJ (дата звернення: 28.04.2021).
21. The UCL Visual and Multimodal Research Forum. URL: https://multimodalforum.org/(дата звернення: 28.04.2021).

INTERPRETATION OF MULTIMODALITY IN MODERN LINGUISTIC STUDIES

Abstract

References