ПОНЯТТЯ СИНЕСТЕЗІЇ В ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНОМУ ВИМІРІ

Анотація

У статті розглянуто явище синестезії, яке позначає поєднання двох чи більше фізично розділених сфер сприйняття. Наукові студії даного феномену сягають початку XVIII століття і стосуються цілої низки наук, як-от медицина, психологія, філософія, мистецтвознавство. Віднедавна синестезію активно досліджують у літературознавстві та лінгвістиці. Дотепер немає єдиної дефініції, яка б охоплювала результати досліджень цих галузей. У розвідці проаналізовано явище синестезії в наукових працях із вищезгаданих дисциплін, наведено приклади зразків різного роду синестетичних модальностей. У результаті узагальнення науково-теоретичних підходів щодо тлумачення синестезії зазначаємо, що всі дослідження цього явища об’єднує той факт, що невеликий відсоток людей наділений здатністю до відчуття, яке супроводжується співвідчуттям іншої модальності. З медичного погляду це тривалий час уважали хворобою. Роботи в галузі психології розглядають синестезію суто як психічний феномен. З погляду філософії йдеться про здатність висловлювати враження в понятті, поєднання усвідомленого та неусвідомленого. У мистецтвознавстві злиття відчуттів веде до нового витвору. У літературознавстві та лінгвістиці мовиться про «інтермодальні властивості», мовну форму, підкатегорію метафори. Закцентовано увагу на структурних і морфологічних особливостях літературних синестетичних явищ, наведено приклади синтаксично-семантичних форм мовної синестезії. Основною метою роботи визначено огляд різних підходів і розроблення власного визначення, яке буде релевантним для подальшого дослідження художнього явища синестезії в мовному й естетичному аспектах. Стверджується, що синестезія – це особливе світосприйняття, що поєднує дві чи більше розділені сфери сприйняття, усвідомлене та неусвідомлене, репрезентується через мову. Перспективою майбутніх наукових досліджень у цьому напрямі є аналіз мовно вираженої синестезії в художньому творі.