ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ MOVEMENT В ЖАНРІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРИЛЕРУ
Анотація
Об’єктом статті обрано концепт руху як універсальну категорію людського буття, яка становить ядро концептуальної картини світу. Матеріалом дослідження слугували сучасні англомовні психологічні трилери, з яких було відібрано контексти вербалізації концепту руху. Трилер визначається як твір, який характеризується динамічним сюжетом та викликає у читача почуття тривоги, хвилювання чи страху. Динамічний розвиток подій у психологічному трилері зумовив його насиченість вербалізаторами руху. Було встановлено, що рух номінується, передусім, дієсловами акціональної і статуально-динамічної семантики, тобто дієсловами конкретної фізичної дії, руху, зміни стану. Ядром концепту MOVEMENT визнано дієслово move, яке має просту семантичну структуру, нейтральне стилістичне забарвлення та передає ідею переміщення у просторі у загальному вигляді. Базовими лексемами-репрезентантами, що маніфестують досліджуваний концепт у жанрі трилеру, є дієслова go, come, step, pace, march, crawl, cross, drive, ride, enter, leave, fly, follow, jump, leave, pass, run, swim, walk. Ознаки «рух» і «рух певного типу» є відповідно тематичною характеристикою та конкретизацією тематичної характеристики дієслова, вони утворюють його лексичне значення. Основними семантичними ознаками, що вирізняють дієслова руху, є спрямованість/неспрямованість, спосіб руху, інтенсивність руху, якість руху. Спрямованість руху може бути: а) за горизонталлю – ліворуч / праворуч; б) за вертикаллю – вгору / вниз; в) круговою; г) зворотною; ґ) такою, що зникає. Ознака якості руху може включати такі приватні семантичні ознаки: труднощі руху, особливу манеру руху, безцільність, творчість, швидкість, повільність, рух зі звуком. Дієслова акціональної і статуально-динамічної семантики вживаються в однорідних конструкціях, рух також вербалізують прийменниково-іменникові сполучення та адвербіальні конструкції, що конкретизують спрямованість, інтенсивність та якість руху. Перелік дієслів руху в однорідних синтаксичних конструкціях сприяє створенню поступального руху сюжету трилера.
Посилання
2. Кійко Ю.Є. Лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 ; Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 2001. 20 с.
3. Колегаєва І.М. Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці. Записки з романо-германської філології. Одеса, 2018. Вип. 1. С. 121–127.
4. Полюжин М. Поняття, концепт та його структура. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». 2015. № 4. С. 212–222.
5. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр, 2008. 332 с.
6. Смаглій В.М. Вербалізований концепт WORD / LANGUAGE / SPEECH у науковій та наївній картинах світу : монографія. Одеса : Астропринт, 2020. 508 с.
7. Ужченко В.Д. Нові лінгвістичні парадигми «концепт – фразеологізм – мовна картина світу». Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку. Запоріжжя, 2006. С. 146–151.
8. Bigunova N., Dombrovska S. Language representation of the time concept in English oral narrative discourse. Orbis Linguarum (Ezikov Svyat), Vol. 20, Issue 1. Bulgaria, Blagoevgrad, 2022. P. 78–85.
9. Cawelti J.G. Adventure, mystery, and romance: Formula stories as art and popular culture. Chicago : The University of Chicago, 1976.
10. Coben H. Hold Tight. Newark : Dutton, 2008. 444 p.
11. Greaney M. On target. Memphis : Berkley, 2010. 544 p.
12. King S. Under the dome. Glasgow : Scribner, 2009. 1085 p.