МУЛЬТИФРАКТАЛЬНА СТРУКТУРА АКАДЕМІЧНОГО ТЕКСТУ

Ключові слова: лінгвосинергетика тексту, академічний текст, наукове дослідження, фрактальна організація тексту, трикомпонентна (гамбургер) модель, IMRaD структура

Анотація

У статті запропоновано розгляд структури академічного тексту з позицій лінгвосинергетичного підходу. Лінгвосинергетика є мовознавчою галуззю, яка поєднує напрацювання лінгвістики, синергетики, теорії хаосу й когнітивної науки. У лінгвосинергетиці мова розглядається як відкрита, динамічна, нелінійна, самоорганізована система, існування якої визначається універсальними законами розвитку усіх складних систем. До основних властивостей мови належить фрактальність – здатність мовних структур до самоподібності, тобто відтворення одних і тих самих патернів на різних рівнях. Такий принцип організації реалізовується у двох вимірах: ієрархічній вкладеності та ізоморфності. Перший вимір (ієрархічна вкладеність) означає, що одиниці нижчого рівня є будівельним матеріалом для одиниць вищого рівня. Другий вимір (ізоморфність) передбачає, що одиниці вищого рівня є ізоморфними, тобто структурно подібними до одиниць нижчого рівня. Фрактальність забезпечує мережеву організацію мови, де одні й ті самі структури тиражуються на різних ділянках мережі. Фрактальні властивості мови найвиразніше виявляються на текстовому рівні й вивчаються лінгвосинергетикою тексту, котра досліджує механізми текстопородження як процеси конструювання складних нелінійних систем. Академічний текст з його чіткою передбачуваною структурою повною мірою реалізує ознаки самоподібності у класичній трикомпонентній (гамбургер) моделі «вступ – основна частина – висновки», яка у складних наукових текстах може модифікуватися до структури IMRaD (Introduction, Methods, Results, and Discussion). Фрактальна архітектоніка академічного тексту реалізується в тому, що трикомпонентна модель повторюється на різних рівнях: на рівні речення, абзацу, есе, анотації, наукової статті, дисертаційної праці. Усі ідеї академічного тексту об’єднуються навколо сильної змістової позиції автора – структурного центра тексту.

Посилання

1. Бондарчук Н. О. Лінгвосинергетика як методологічна основа дослідження тексту. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2011. № 1. C. 24–27. URL : https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b4d3d9b8-1136-437ea042-4c2a0c2ec87e/content (Дата звернення: 10.07.2026).
2. Боярчук С. В., Вакуленко В. Л. Особливості створення академічних текстів, їх структура та підготовка до публікації. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy. 2022. № 13 (3). С. 25–33. DOI : https://doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.25-33 (Дата звернення: 10.07.2026).
3. Іщенко Н. Г. Текст – цілісна мовна й мовленнєва структура. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2016. № 5. Т. 1. С. 128–130. URL : https://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhivnomerov/2016/NV_2016_5-1/33.pdf (Дата звернення: 10.07.2026).
4. Кійко Ю., Кійко С. Фрактальні властивості людської мови: від теоретичної моделі до емпіричного аналізу. Мовні і концептуальні картини світу. 2026. Вип. 1 (79). C. 7–14. DOI : https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.01 (Дата звернення: 10.07.2026).
5. Кравченко Н. Г. Синергетика дискурсу у міжкультурному контексті. Мовні і концептуальні картини світу. 2019. Вип. 65 (1). C. 87–94. DOI : https://doi.org/10.17721/2520-6397.2019.1.10 (Дата звернення: 10.07.2026).
6. Лещенко Г. В. Категорія напруженості в англомовному гостросюжетному оповіданні: лінгвокогнітивний аспект : дис. … д-ра філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2018. 457 с. URL : https://ekhnuir.karazin.ua/server/api/core/bitstreams/ca86f55f-8403-4ed2-9280-4bc614c2848f/content (Дата звернення: 10.07.2026).
7. Лещенко Г. В. Літературний текст як (мульти)фрактальна структура. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 17. С. 203–207. DOI : http://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.17-2.38 (Дата звернення: 10.07.2026).
8. Мукан Н. В., Козубська С. В. Специфіка побудови академічного тексту. Гірська школа Українських Карпат. 2021. № 24. С. 20–23. URL : https://lib-repo.pnu.edu.ua/handle/123456789/10884 (Дата звернення: 10.07.2026).
9. Насмінчук І. А., Громик Л. І. Академічне письмо та доброчесність : навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : ЗВО «ПДУ», 2024. 256 с.
10. Піхтовнікова Л. С. Витоки, основні положення, напрями й перспективи сучасної лінгвосинергетики (у науково-популярному викладі). Нова філологія. 2018. Вип. 73. С. 95–101. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2018_73_17 (Дата звернення: 10.07.2026).
11. Щигло Л. В. Лінгвосинергетика : конспект лекцій. Суми : Сумський державний університет, 2024. 74 с. URL : https://essuir.sumdu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9deff1a9-a39e-4587-b553-8bfb960b2b86/content (Дата звернення: 10.07.2026).
12. Bourke P. The Mandelbrot at a glance. URL: https://paulbourke.net/fractals/mandelbrot/ (Last accessed: 10.07.2026).
13. Codina L. The IMRaD model: what is it and how can it be applied to articles in the humanities and social sciences? Hipertext.net. 2022. № 24. С. 96–103. DOI : https://doi.org/10.31009/hipertext.net.2022.i24.01 (Last accessed: 10.07.2026).
14. Dombrovan T. An introduction to linguistic synergetics. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2018. 142 p.
15. Mandelbrot, B. B. The Fractal Geometry of Nature. New York : W. H. Freeman and Company, 1982. 468 p.
Опубліковано
2026-11-18
Як цитувати
Токарчук, В. А. (2026). МУЛЬТИФРАКТАЛЬНА СТРУКТУРА АКАДЕМІЧНОГО ТЕКСТУ. Нова філологія, (103), 215-222. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-103-26
Розділ
Статті