ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ КОНЦЕПТУ «ВЛАДА» У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ
Анотація
У статті досліджується гендерний аспект концепту ВЛАДА в сучасному англомовному політичному медіадискурсі. Актуальність дослідження зумовлена тим, що політичний дискурс є важливим інструментом конструювання суспільних уявлень про владу та її розподіл, а гендерна перспектива дає змогу виявити приховані стереотипи та механізми дискримінації. Метою роботи є аналіз того, як представники різних статей, а також гендерно марковані категорії представлені у політичних медіа англомовного простору і визначення способів лінгвістичного конструювання ВЛАДИ через гендерні маркери. Методологічною основою дослідження стали методи когнітивного та дискурс-аналізу, що дають змогу виявити смислові та структурні характеристики концепту ВЛАДА в мовленні. Корпус матеріалу включав новинні публікації, аналітичні статті та соціальні медіапости англомовних політичних видань за останні сім років. Особливу увагу приділено лексико-семантичним одиницям, стилістичним засобам, а також контекстуальним маркерам, що відображають гендерні стереотипи або підкреслюють представництво жінок та чоловіків у політичному дискурсі. Результати дослідження показали, що гендерні особливості концепту ВЛАДА в англомовному медіадискурсі проявляються через словникові вибори, використання метафор та евфемізмів, а також через структурні й жанрові особливості текстів. Жіночі образи влади часто асоціюються з емоційною компетентністю, соціальною відповідальністю та комунікативною чутливістю, тоді як чоловічі образи – із силою, авторитетом і домінуванням. Виявлено, що медіа активно конструюють певні гендерні наративи, що впливають на сприйняття суспільством ролі жінок і чоловіків у політиці. Стаття підкреслює необхідність включення гендерного компоненту до аналізу політичного дискурсу, оскільки це дає змогу більш комплексно зрозуміти способи соціальної конструкції ВЛАДИ та вплив медіа на формування суспільних уявлень про гендерні ролі. Отже, дослідження підтверджує необхідність включення гендерного компоненту до аналізу політичного дискурсу, оскільки це дає змогу більш комплексно зрозуміти способи соціальної конструкції ВЛАДИ та вплив медіа на формування суспільних уявлень про гендерні ролі. Результати роботи можуть бути використані у навчальному процесі, журналістських практиках, а також для розроблення комунікаційних стратегій у політичних і соціальних проєктах.
Посилання
2. Ілуца Т. Гендерні особливості політичної сфери на локальному рівні України. Соціологічні студії. 2016. № 2. С. 99–103. DOI: https://doi.org/10.29038/2306‑3971‑2016‑02‑99–103
3. Комов О. В. Стилістичні особливості гендерного українського мовлення в комп’ютерному дискурсі. Записки з українського мовознавства. 2019. № 26. С. 181–190. DOI: https://doi.org/10.18524/2414‑0627.2019.26.181670
4. Корнєлаєва Є. В. Політичний дискурс: основні напрями та підходи. Записки з романо-германської філології. 2022. № 2(49). С. 5–14. DOI: https://doi.org/10.18524/2307‑4604.2022.2(49).268194
5. Кузнєцова Г., Зінченко О., Сніховська І., Денисевич О., Велика А. Гендерні особливості сучасного англомовного політичного дискурсу. World Journal of English Language. 2023. Т. 13. № 6. С. 298–310. DOI: https://doi.org/10.5430/wjel.v13n6p298
6. Онищак Г. Особливості перекладу усного політичного дискурсу. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2023. № 23. С. 78–86. DOI: https://doi.org/10.32782/2617‑3921.2023.23.78–86
7. Ребенчак С. Гендерні особливості політичного дискурсу. Молодий вчений. 2020. № 11(87). С. 480–483. DOI: https://doi.org/10.32839/2304‑5809/2020‑11‑87‑103
8. Шкурко Н. В. Гендерний вимір української політики. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія». 2019. Т. 2. № 41. С. 173–185. DOI: https://doi.org/10.21564/2075‑7190.41.168323
9. Alexievich S., et al. Decoding Gendered Political Communication on Facebook and Twitter/X Before and During Russia’s 2022 Full‑Scale Invasion of Ukraine. Digital War. 2025. Vol. 6. Art. 8. DOI: https://doi.org/10.1057/s42984‑025‑00104‑8
10. Clifford S. J. Silent Masculinity: The Discursive Interplay of Gender and White Logic in Alberta’s K–6 Draft Curriculum. Politikon: The IAPSS Journal of Political Science. 2023. Vol. 55. Р. 44–62. DOI: https://doi.org/10.22151/politikon.55.3
11. Jurado T., Tretiakov A., Bensemann J. Symbolic Power, Discourse, and Underrepresentation of Women in IT. Information Technology & People. 2023. Vol. 36, No. 5. P. 1897–1917. DOI: https://doi.org/10.1108/itp‑01‑2021‑0060
12. Koc‑Michalska K., Schiffrin A., Lopez A., Boulianne S., Bimber B. From Online Political Posting to Mansplaining: The Gender Gap and Social Media in Political Discussion. Social Science Computer Review. 2021. Vol. 39, No. 5. P. 105–124. DOI: https://doi.org/10.1177/0894439319870259
13. McKay F. Gender and Media Representation: Politics and the «Double Bind». In: Gender Equality in Changing Times. Cham: Springer, 2020. P. 203–225. DOI: https://doi.org/10.1007/978‑3‑030‑26570‑0_10
14. Women’s Political Power: Global Progress, Persistent Challenges. Women’s Studies International Forum. 2023. Vol. 101. Art. 102818. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wsif.2023.102818

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 


.png)



