ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ В ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ ШАРЛОТТИ БРОНТЕ “JANE EYRE”

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей відтворення побутової лексики в перекладі роману Шарлотти Бронте “Jane Eyre”. Актуальність теми зумовлена необхідністю аналізу лінгвостилістичних засобів, які забезпечують адекватну передачу культурно маркованих елементів побуту вікторіанської епохи в іншомовному середовищі. Дослідження цього аспекту дає змогу виявити закономірності відтворення національно-культурних компонентів мови та сприяє глибшому розумінню взаємозв’язку між мовою, культурою й перекладом. Метою дослідження є виявлення прийомів перекладу побутової лексики, а також оцінка їх впливу на збереження художнього стилю й національного колориту оригінального тексту. У роботі використано комплексний підхід, що поєднує елементи порівняльного, лінгвокультурологічного та стилістичного аналізу. Джерельною базою є оригінальний текст роману Ш. Бронте та його українські переклади, виконані різними авторами. Особливу увагу приділено відтворенню назв предметів побуту, елементів одягу, їжі, а також форм звертань, які відображають соціальну стратифікацію та міжособистісні стосунки персонажів. Здійснено класифікацію основних перекладацьких прийомів – конкретизації, генералізації, модуляції, вилучення слова, перекладацьких відповідників, культурної адаптації, транслітерації та транскрипції. Встановлено, що вибір перекладацьких прийомів значною мірою залежить від культурного контексту, жанрово-стилістичних особливостей твору та прагнення перекладача зберегти баланс між точністю і художньою виразністю. Результати дослідження свідчать про те, що адекватне відтворення побутової лексики є важливим чинником формування цілісного образу епохи, підтримання автентичності мовлення персонажів і передачі авторського стилю. Найефективнішим є поєднання різних прийомів, що забезпечує водночас точність і природність перекладу. Таке поєднання сприяє глибшому відтворенню мовної картини світу автора, збереженню естетичної цінності тексту та створенню автентичного образу англійського побуту XIX століття. Отримані висновки можуть бути використані у подальших перекладознавчих дослідженнях, присвячених проблемам лінгвокультурної адаптації художніх текстів та відтворення культурних реалій у перекладі.