ФРАКТАЛЬНІСТЬ КОНЦЕПТУ ПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Стаття розкриває механізм матричної реконструкції концепту ПОЛІТИКА як значення або інформації, активованих у свідомості англомовної спільноти мовним знаком (лексемою politics), лексико-семантичне поле якого слугує засобом його нескінченного самоподібного структурно-смислового розгалуження, що має фрактальний характер. Надається перелік потенційних форматів репрезентації будови концепту як структуризованої у свідомості системи – мережевий та матричний, – із теоретичним розмежуванням їх сутності та методології реконструкції (мережа – методика «семантика лінгвальних мереж» за С.А. Жаботинською: аналіз корпусних конкордансів вживання лексеми із визначенням логічних предикатів, сортованих за пропозиціями базових фреймів для репродукції у мережевій формі денотативного значення як аналога досліджуваного концепту; матриця – методика компонентного аналізу словникових дефініцій лексеми за Є. В. Бондаренко та Р. Ленекером: встановлення номенклатури доменів, котрі, взаємодіючи за операціями профілювання «база – профіль», і структуризують, і актуалізують активований словом концепт). Автором обирається матричний формат, у ракурсі якого на базі словників компонентним аналізом дефініцій слова politics генерується матрична модель концепту ПОЛІТИКА з його лексико-семантичним полем (у подальшому розширеним за тезаурусним і тематико-асоціативним принципами), що в подальшому аналогічно аналізується із виявленням схожих доменних матриць, що дає підставу прогнозувати імовірну фрактальність концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному дискурсі. Такий прогноз зображується автором графічно як нескінченне розгалуження похідних матриць у процесі структуризації концептуальної інформації, що зрештою підлягає інтерпретації в рамках теорії фракталів Б. Мандельброта. Так, проведений автором візуальний і математичний аналіз сконструйованої гіпотетично-фрактальної моделі дозволив зафіксувати ряд закономірностей у розгалуженні концепту ПОЛІТИКА загалом та його самоподібної організації зокрема. По-перше, фрактальна розмірність моделі за рівняннями Nr0 =1 та D = In N / In(1/r) та виявилася рівною 2, що у випадку із простими фігурами також може вважатися ознакою фрактальності. По-друге, у згенерованій моделі автором візуально зафіксовано регулярні структурні повторення – арифметичні прогресії самоподібності, рух та положення подібних фігур при розгалуженні моделі, – що переконливо ілюструє фрактальну матричну організацію досліджуваного концепту. Як підсумок, автор робить висновок, що концепт ПОЛІТИКА дійсно має фрактальну природу в сучасному англомовному дискурсі.