ІМПЛІЦИТНІ ТА ЕКСПЛІЦИТНІ ВИРАЖЕННЯ ЗМІНИ СЕМАНТИКИ СЛОВА

Анотація

Семантичне перетворення слів у поетичному тексті набуває того розмаху вивчення, щоб прокладати дорогу в ширший світ наукових пізнань. Саме переосмислення поетичного слова – річ унікальна і притаманна людям надзвичайно талановитим. Нові напрями семантики слова прекрасно демонструє когорта шістдесятників. Тому культуру мовлення варто прищеплювати саме на таких художніх зразках. Поезія завжди була і залишається особливим видом словесної творчості. Пізнання її таїн ніколи не може бути вичерпаним. Відбиваючи традиції художнього освоєння дійсності і постійні мистецькі пошуки у царині мови, поетична картина світу формується взаємодією суб’єктивних світів творчих особистостей і засвідчує естетичний напрям її розвитку. Мова поезії – це не просто фрагмент картини світу. Останнє становить тло картини поетичної, формованої не звичайними лексичними засобами, а естетичними знаками. Початку 2000-х рр. в українському мовознавстві властива активізація досліджень, в яких помітно посилено увагу до семантичних аспектів діяльності, особливостей реального функціонування мови. У цій статті намагаємося отримати нові факти імпліцитних та експліцитних виражень зміни семантики слова, обсяг і якісні показники яких означають внесок роботи в розвиток теорії аналізу художнього тексту, спрямованого на розв’язання сучасних семасіологічних проблем, природу та механізми семантичних перетворень слів у поетичному мовленні, а також заглиблення в семантичну структуру слова та причини, що впливають на її зміни, визначити ступінь та види семантичних перетворень слів, а також застосування когнітивних методів дослідження, що сприяють формуванню нового погляду на смислові зрушення в поетичних текстах суб’єктивних світів творчих особистостей і засвідчують естетичний напрям розвитку реального функціонування мови. Визначним є динамізм семантичної структури слова в контексті художнього мовлення, адже слово в художньому творі набуває нових якостей, як, наприклад, здатність одночасно реалізовувати кілька значень або, навпаки, певну частину своєї семантики, що залежить від поєднання слів у тексті.