ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ЕМОЦІЙНО-СМИСЛОВІ ЧИННИКИ СТРУКТУРИ РОМАНУ Г. ГЕССЕ «НАРЦИС І ҐОЛЬДМУНД»

Анотація

У статті розглянуто роман Г. Гессе «Нарцис і Ґольдмунд» в аспекті виявлення емоційно-смислових, зображальних якостей художньої фраземіки, в якій передаються самобутність мови, особливості образного народного мислення, експресивність. Фразеологічні одиниці широко використано письменником як у традиційному значенні, так і в структурно-семантичній трансформації, індивідуальних видозмінах. Фразеологізми в художній структурі тексту спрямовані на подієвість, сприяють включенню певних асоціативних планів, кращому «прочитанню» образу, конкретної контекстуальної ситуації. Виокремлено й соматичні фразеологізми (голова, серце) в романі Г. Гессе, тобто одиниці, до складу яких входять компоненти, що є назвами частин тіла людини й елементів серцево-судинної, нервової й інших систем. Для соматичних фразеологізмів характерні: концептуалізація соматичного коду культури в художньому дискурсі, вербалізація значення «характер людини», національно-культурний компонент семантики, структурні та семантичні, лінгвокогнітивні характеристики, образний потенціал соматизмів як смисловий центр позначення психо-емоційного стану та почуттів. Художні фраземи репрезентують архетипні, міфологічні уявлення (смерть, творчість), мають кілька вербалізацій, створених за різними принципами, й пов’язані з ментальними просторами. Події роману «Нарцис і Ґольдмунд» відбуваються в основному в монастирі Маріябронн, тому твір багатий і на конфесійні фразеологізми, усталені словосполучення церковно-релігійного значення, сакрального забарвлення, що значною мірою розширюють функціональне поле висловів з урахуванням композиційних, власне стилістичних особливостей. В аспекті лінгвістичних, лінгвокультурологічних та екстралінгвістичних факторів акцентовано на сакральності лексем, синонімічних рядах, найчастотніших у художньому мовленні, що реферують філософські і релігійні переконання, емоційні та естетичні прагнення героїв, сакральні відчуття.