СУПЕРВЕНТНОСТЬ РЕЧЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ ПОДРОСТКА

Анотація

У статті викладенo логіку формування інтерпретаційної системної моделі комплексів факторів, що є супервентними на комплекси лінгвальних і позалінгвальних засобів актуалізації мовлення людиною протягом її життя. На основі структури цієї моделі побудовано взаємопов’язану з нею автономну модель комплексів факторів, що є супервентними на комплекси лінгвальних і позалінгвальних засобів сугестії мовленнєвої поведінки підлітка. Розкрито зміст елементів моделі, що символізують комплекси причин різних за природою походження та ступенем абстрактності й супервентних щодо результатів комунікативної і мовної поведінки індивіда. Показано, що фактори-причини утворюють складну багаторівневу систему, яку диференційовано на її верхньому рівні на мікро- й макрокосми. Підкреслено також, що причини мають різне походження, наприклад, соціальне (формуватися під впливом культур мікро- й макросоциума), психоемоційне (виникати внаслідок зміни психічного або емоційного стану індивіда), мотиваційно-когнітивне (залежати від інстинктів, емоцій, певних почуттів або результатів їх свідомого конструювання), фізіологічне (породжуватися комфортним або некомфортним станом організму індивіда взагалі та больовими відчуттями зокрема) і т.п. Звернуто увагу на той факт, що при супервентному породженні причин і наслідків, через регресивну закономірність їх взаємодії, на комплекс результатів можуть істотно впливати, як правило, не більше трьох факторів одного або різних їхніх ієрархічних рівнів. Установлено доцільність використання взаємопов’язаних моделей у процесі розробки методик експериментальних досліджень для побудови матриць, що містять якісні та кількісні результати наукового пізнання. Зроблено висновок про ефективність і перспективність застосування запропонованої моделі як методологічного інструментарію для планування та розробки методик експериментального вивчення значної кількості лінгвокогнітивних явищ.