КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛИ КАТЕГОРІЇ ФУТУРАЛЬНОСТІ В АСПЕКТІ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

  • І. С. Кірковська
  • М. Ю. Шевченко
Ключові слова: категорія футуральності, граматична транспозиція, глибинна структура, футуральна семантика, історичне / позачасове майбутнє, загальне майбутнє, майбутнє інтенціональне

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню категорії футуральності, яке спирається на психолінгвістичний, культурологічний і комунікатив- ний контексти її вираження. У статті було розглянуто культурологічні та психологічні особливості еволюції сприйняття часу у свідомості людини, а також процес катего- ризації майбутнього у людській свідомості. Було наочно представлено мовну репрезентацію моделі часу у французькій, українській та росій- ській мовах, досліджено мовне та мовленнєве значення категорії футу- ральності, встановлено різні типи футуральної семантики в художньому стилі мовлення. Футуральна ситуація у статті виступає як семантико-син- таксична структура, яка передає узагальнений смисл ймовірної дії /події в майбутньому та має чітко визначені ознаки. За допомогою структурного психолінгвістичного підходу було визна- чено, що речення з різними поверхневими структурами мають однакову глибинну структуру зі значенням майбутності. Глибинна синтаксична структура змінює не власне мовне значення категорії футуральності, а лише його стилістичне забарвлення у мовленні. Методика трансформаційної граматики та метод семантичної генералі- зації дозволили дійти висновків щодо граматичної транспозиції часових форм категорії футуральності, яка може відбуватися внаслідок появи у контексті конотативних відтінків. Явище транспозиції часових форм, які передають значення майбутності, свідчить про зсув умовних рефлексів, про інтеграцію мовних і мовленнєвих форм цієї категорії. Прагматична виразність семантики майбутності ґрунтується на підтвердженні зв’язку між певними семантико-структурними компонентами та психологічними особливостями інтерпретації почутого чи побаченого. Було встановлено, що в художньому стилі сучасної французької мови використовуються три найпоширеніші форми футуральної семантики: історичне / позачасове майбутнє, загальне майбутнє та майбутнє інтенці- ональне. Найповніше категорію футуральності у текстах художньої літе- ратури виражають дієслова майбутнього часу та їх конотативні відтінки.

Посилання

1. Гухман М.М. Типологические преобразования словоизменительной парадигмы. Историко-типологическая морфология германских языков: Фономорфология. Парадигматика. Категория имени / ред. кол. М.М. Гухман, Э.А. Макаева, В.Н. Ярцева. Москва : Наука,1977. С. 86–145.
2. Арутюнова Н.Д., Янко Т.Е. Логический анализ языка: язык и время. Oтв. ред. Н.Д. Арутюнова, Т.Е. Янко. Москва : Индрик, 1997. 351 с.
3. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. Москва : Республика, 1994. 286 с.
4. Эренбург И.Г. Затянувшаяся развязка. Москва : Советский писатель, 1934. 226 с.
5. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика : учебное пособие. Минск : Тетра Системс, 2004. 77 с.
6. Нива Ж. Модели будущего в русской культуре. Звезда. Санкт-Петербург, 1995. № 10. С. 208–213.
7. Щерба Л.В. О трояком аспекте языковых явлений и об эксперименте в языкознании. Языковая система и речевая деятельность. Ленинград : Наука, 1974. С. 24–39.
8. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. Москва : Смысл, 1997. 287 с.
9. Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика. Москва : Прогресс, 1976. 350 с.
10. Caron J. (2008). Précis de psycholinguistique.Paris : Quadrige.
11. Шумарова Н.П. Формы будущего времени в функциональных стилях русского языка в сопоставлении с украинским (несовершенный вид) : автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. Киев, 1980. 20 с.
Опубліковано
2020-12-09
Як цитувати
Кірковська, І. С., & Шевченко, М. Ю. (2020). КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛИ КАТЕГОРІЇ ФУТУРАЛЬНОСТІ В АСПЕКТІ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ. Нова філологія, 1(80), 221-228. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2020-80-1-33
Розділ
Статті