ПОЕЗІЯ БАРОКО: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню семантико-стилістичних особливостей поезії бароко в перекладознавчому аспекті. У розвідці обґрунтовується роль барокової літератури у формуванні естетико-культурних цінностей нації. Адекватна передача образної, експліцитної/імпліцитної інформації художнього твору мовою перекладу передбачає глибоке розуміння його специфіки та цільової аудиторії. Вивчення питань щодо стилістичних засобів у творах художньої літератури зумовлене необхідністю відтворення стилістичного ефекту оригіналу в перекладі. Барокова поезія значно розширила тематику ліричної поезії, ускладнила й урізноманітнила поетичну форму. Пафосом бароко стала пристрасність роздумів, літературний твір нерідко перетворюється на напружений філософський роздум про суть людини і світу, а центром твору стає полеміка про найсуттєвіші питання людського буття. Бароко тяжіє до панорамності описів, монументальності зображень, які поєднуються з увагою до найдрібніших деталей, як побутовоописового, так і психологічного характеру (у прозових і поетичних жанрах). Творчості поетів метафізичної школи, очолюваної Джоном Донном, властива посилена увага до філософських питань, проблем світопізнання, абстрактності образів і міркувань, синтезу емоційного й інтелектуального начал. Важливою частиною поетичної техніки Дж. Донна стали метафори- концепти, що вражають читачів несподіваністю асоціацій і допомагали поету виразити рух думки, яка обігравала різного роду парадокси та протиставлення, наочно демонструвала водночас «математичне» мислення поета, його невмолиму логіку і спокійну точність. Для його поезії характерні не тільки метафоричність, а й поєднання палкої чуттєвості із трагічними мотивами, оригінальний паралелізм. Переклад такої поезії потребує від фахівця професійного досвіду, постійного поновлення знань і спостережень як за рідною мовою, так і за мовою оригінального літературного твору в історичному розвитку. Проблема передачі історичного колориту твору, його точності, співвідношення контексту автора і контексту перекладача, збереження національного забарвлення, дотримання індивідуальної своєрідності оригіналу, передачі часової дистанції та рис літературного напряму – невід’ємна складова частина творчої майстерності перекладача.
Посилання
2. Ясиновский Ю. Українське бароко та європейський контекст. Київ : Наукова думка, 2009. 234 с.
3. Donne J. The Complete English Poems. London : Everyman’s library, 1991. 570 p.