НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І ЇЇ МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ В РОМАНІ Д. КЕЛЬМАНА «ОБМІРЮВАННЯ СВІТУ»
Анотація
У статті досліджуються мовні засоби, які вербалізують національну ідентичність на матеріалі роману Д. Кельмана «Обмірювання світу» (“Die Vermessung der Welt”, 2005). Процеси глобалізації, що пов’язані з усіма сферами життєдіяльності сучасного суспільства, висувають на передній план питання збереження культурної своєрідності, національної культури, традицій і цінностей. Утворюючись у процесі соціальної взаємодії, національна ідентичність виражається в мові, оскільки мова є основним середовищем визначення, збереження та передачі соціального досвіду. Формування німецької нації й німецької національної свідомості відбувалося нелінійно. Питання самовизначення німців, подолання вікової роздробленості й формування єдиної держави, у межах якої закріпився би мовний і культурний простір, залишається однією з найактуальніших проблем для Німеччини. Тому досліджуючи такі непрості теми, як «німецька нація» та «німецька ідентичність», Данієль Кельман звертається до епохи Просвітництва й Веймарівської класики як до періоду, коли почала розбудовуватися німецька держава. Визначено, що важливий внесок у формування спільної німецької культури зробили видатні діячі філософії, літератури та науки. З’ясовано, що Д. Кельман активно використовує топоніми, щоб унаочнити панораму тогочасної Німеччини. Топоніми є осередком знань про країну й концентратом історико-культурної інформації. Оскільки топоніми характеризуються багатством культурно-історичних асоціацій, то вони тісно пов’язані з громадсько-політичними реаліями й антропонімами. Антропоніми в романі Д. Кельмана представлені широким спектром реальних таких історичних імен, пов’язаних із німецькою історією, філософією, наукою та культурою, як Г. Лейбніц, І. Кант, Й. Вінкельман, Ф. Клопшток, А. Вернер, Г. Ліхтенберг, А. Кестнер, В. Вебер, В. Гумбольдт, О. Гумбольдт, К. Ѓаус, А. Мебіус, Ф. Ян, Й.В. Ѓете, Ф. Шиллер, К. Віланд, Й. Гердер. На широкому культурно-історичному тлі вирізняються образи головних героїв роману – О. Гумбольдта й К.Ф. Ѓауса. Будучи яскравими представниками наукової думки епохи Просвітництва Німеччини, вони втілюють типові німецькі риси. Історичні антропоніми є найбільш яскравою маніфестацією національного лінгвокультурного компонента в мовній картині світу. Доведено, що етнографічні та суспільно-політичні реалії відіграють значну роль у романі, оскільки вони сприяють відтворенню атмосфери епохи німецького Просвітництва.
Посилання
2. Нагорна Л.П. Ідентичність національна. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_nacionalna (дата звернення: 07.08.2021).
3. Патрушев А.И. Германская история. Москва : Весь Мир, 2003. 256 с.
4. Пестерев В.А. Полижанровость романа Даниэля Кельмана «Измеряя мир». Русская германистика : ежегодник российского союза германистов. Москва : Языки славянской культуры. 2013. Т. 10. С. 188–195.
5. Петренко С.П. Германия во второй половине XVIII века: начало формирования немецкой нации. Вестник Таганрогского института имени А.П. Чехова. 2009. № 1. С. 372–377.
6. Прощина Е.Г. «Неужели всегда нужно быть настолько немцем?»: иронический контекст немецкой идентичности в романе Д. Кельмана «Измеряя мир». Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2011. № 6 (2). С. 561–565.
7. Сміт Е.Д. Національна ідентичність / пер. з англ. П. Таращука. Київ : Основи, 1994. 224 с.
8. Хауер-Тюкаркина О.М. Дискурс национального в современном немецком обществе. Полития. Анализ. Хроника. Прогноз. 2013. № 4 (71). С. 67–78.
9. Coulmas F. Sprache und Staat: Studien zur Sprachplanung und Sprachpolitik. Berlin, New York : Walter de Gruyter. 1985. S. 292.
10. Kehlmann D. Die Vermessung der Welt. Hamburg : Rowohlt Verlag. 2009. S. 298.