ОСОБЛИВОСТІ ОЙКОНІМІЇ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Анотація
У статті проаналізовано ойконімію сучасної Одеської області. До проблем вивчення топонімів зверталося багато вчених-мовознавців, але й сьогодні є питання, які потребують детального розгляду. Топоніми містять інформацію, значно ширшу за лінгвістичну, дозволяють заповнювати прогалини в етногенетичних дослідженнях. Під час аналізу семантичних особливостей топонімів можна встановити лексеми, які стали поштовхом для створення географічних назв. Вибір при номінації тієї чи іншої ознаки як основної для даної реалії зумовлюється інтересами населення, які залежать від різноманітних соціально-економічних, психологічних та інших факторів. Ойконіми – власні назви населених пунктів, вони виступають історико-культурною спадщиною, оскільки висвітлюють історичні події, побут та культуру народу, звичаї та традиції. Нашу увагу зосереджено на ойконімах, адже населені пункти як матеріальні об’єкти найбільш чітко виокремлюються із навколишнього ландшафту. Виділено та систематизовано ойконіми Одещини. Матеріалом для дослідження слугували назви 1174 населених пунктів, серед яких є 19 міст, 33 смт, 23 селища і 1099 сіл, які об’єднані у 7 районів. Досліджено структурні особливості власних назв населених пунктів Одеської області. За структурою ойконіми було розподілено на прості, складні та складені. Найбільшу групу ойконімікону Одеської області становлять прості назви населених пунктів відапелятивного походження, які утворилися морфологічним способом. Стосовно словотвірного та структурного оформлення ойконімів, враховуючи тенденцію до універбації назв населених пунктів під час їх перейменувань, доведено, що прості ойконіми морфологічного способу деривації є найчисленнішою групою і становлять основу ойконімної системи Одещини, оскільки саме від них дуже часто утворювалися складні та складені назви інших способів словотвору. Встановлено, що за семантичними ознаками найбільше ойконімів Одещини походять від антропонімів, від назв водних об’єктів та інші види топонімів. Дослідження ойконімії є важливим аспектом у вивченні історії своєї країни, вони закарбували особливості нашого народу, його вподобання та специфіку.
Посилання
2. Єфименко І. В. Ойконімія Херсонщини в історико-етимологічному аспекті (загальні уваги). Українська мова. 2011. № 4. С. 9–21.
3. Адміністративно-територіальний устрій областей України за 2021 р. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ ADM/zmist.html
4. Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / редкол.: П. Т. Тронько (голов. ред. та ін.); АН УРСР, Інститут історії. Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, «Одеська область», 1969. 930 с.