ТИПОВІ ГЕРОЇНІ АНГЛОМОВНОГО РОМАНУ КРІЗЬ ДЗЕРКАЛО СИНТАКСИСУ ЇХНЬОГО МОВЛЕННЯ

Ключові слова: наполегливі героїні, рожеві персонажі, belle damе, структура поверхні речення, синтаксична організація, мовленнєві партії.

Анотація

Представлена робота зосереджена на аналізі синтаксичної організації мовленнєвих партій жінок певного психологічного типу, якими вони представлені в англійському романі. Введення автором віртуального персонажа як особистості, яка демонструє певні психологічні та соціальні якості, передбачає відображення традиційно звичних у конкретному національному суспільстві соціально-культурних відносин, а також їх етичних цінностей та моральних норм. Проте образ персонажа, що сприймається читачем як особистості певного типу, формується шляхом спостереження читача за ним як очима автора, оповідача, так і безпосередньо в процесі його спілкування з іншими персонажами. Численні героїні романів, незважаючи на спроби авторів індивідуалізувати свої образи, представляють певні психо- та соціотипи жінок, які інтуїтивно впізнаються читачами. Незламна в часі популярність образів Елізабет Бенет і її літературної «наступниці» Бріджит Джонс, мабуть, пояснюється не зовнішністю дівчат як приголомшливих красунь, чи високим соціальним статусом, чи витонченими манерами поведінки, оскільки вони занадто різні. Отже, в їхній психології має бути лише щось, що об’єднує цих двох героїнь і робить їх настільки впізнаваними, як один і той же тип. Автори статті обґрунтовують літературну класифікацію головних жіночих героїв (Д. Ремптон, 2019) на рожевих персонажів (втілюють риси домашнього ангела), belle damе (чарівні, але хитрі демони) та напористу героїню (захищають їхню точку зору, чесну та пряму). Мета проведеного дослідження полягає у виявленні синтаксичних мовленнєвих характеристик, характерних для кожного типу літературного персонажа, з метою розкриття психолінгвістичного чинника їх популярності серед читацької публіки. У нашому дослідженні ми проаналізували синтаксичну організацію мовленнєвих партій трьох зазначених вище типів героїнь англійського роману. Щоб зрозуміти психологічну сутність розглянутих типів, їх мовлення розглядалося у двох аспектах спілкування: 1) жінка (героїня) – інші жінки; 2) жінка (героїня_) – чоловік. Жіночі мовленнєві партії досліджували за такими параметрами: типи комунікативних речень та організація їх поверхневої структури. Результати аналізу показали, що асертивні героїні виявляють найменші відхилення у частоті вживання різних типів речень у спілкуванні з чоловіками та жінками, що свідчить про їхню чесність та відсутність удаваності. Вони зрозумілі і щирі у своїх поглядах і вчинках, що робить їх бажаними партнерами і надійними друзями для чоловіків і жінок.

Посилання

1. Весельницкая Е. Женщина в мужском мире. Санкт-Петербург, 2000. 128 с.
2. Лотман Ю. М. О содержании и структуре понятия «художественная литература». Избранные статьи. Том 1. Таллин, 1992. URL: http://philology.ru/literature1/lotman-92a.htm (дата звернення: 15.01.2022).
3. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в сучасній англійській мові : монографія. Одеса : Друкарський дім, 2009. 384 с.
4. Реан А. А. Психология личности. 2016. 288 с. URL: https://www.livelib.ru/book/1001560121- psihologiya-lichnosti-a-a-rean (дата звернення: 12.03.2022).
5. Репушевська І. І. Лінгвальні та позалінгвальні витоки привабливості класичних героїнь жіночого роману. Закарпатські філологічні студії. Ужгородський національний університет, 2021. С. 96–100.
6. Austin J. Pride and Prejudice. London : Penguin, 2019. 448 p.
7. Cartland B. An Arrow of Love. London : Pan Macmillan, 1975. 169 p.
8. Female Stereotypes in Literature (With a Focus on Latin American Writers). URL: https://teachersinstitute.yale.edu/curriculum/ units/1982/5/82.05.06.x.html (дата звернення: 19.02.2022).
9. Fielding H. Bridget Jones Diary. London : Pan Macmillan, 2014. 320 p.
10. Hill E. Decadance: Stagnation or Development? Open Readings for IC Univ. Conference. Huddersfield, 2017. Vol. 2. P. 214–234.
11. Hundert A. Rethinking the Strong Female Character. Critical Essays. URL: https://blog.pshares.org/rethinking-the-strongfemale- character/ (дата звернення: 16.01.2022).
12. Joseph J. Psychological Aspects of Active Personality. Oxford Univ. Press, 2007. 257 p.
13. Pearson C., Pope K. Toward a Typology of Female Portraits in Literature. Women in Literature and Criticism (Special Issue). Vol. 37, No. 4. May 2005. P. 9–13. URL: www.jstor.org/ stable/44376821 (дата звернення: 25.02.2022).
14. Rampton D. From Shakespeare to Rowling. IAFOR, Literary Semantics: Brighton Readings. Vol. 35. October 2019. P. 341–367.
15. Richardson S. Pamela. URL: http://www.publiclibrary. uk/ebooks/73/17.pdf (дата звернення: 28.03.2022).
16. Sassower R. Formation of Images in our Culture. Univ. of Colorado, 2006. 371 p.
17. Thackeray W. The Vanity Fair. London : Harper Collins, 1998. 928 p.
18. Wiseman R. Queen Bees and Wannabes. London : Harmony, 2016. 448 p.
19. Wolfe S. Feminine Movement and Feminine Literature. Oxford Univ. Press, 2007. 345 p.
20. Wolff C. G. Female Literary Characters: Basic Types and Images. Massachusetts Univ. Press, 2005. 321 p.
Опубліковано
2022-08-12
Як цитувати
Морозова, І. Б., & Репушевська, І. І. (2022). ТИПОВІ ГЕРОЇНІ АНГЛОМОВНОГО РОМАНУ КРІЗЬ ДЗЕРКАЛО СИНТАКСИСУ ЇХНЬОГО МОВЛЕННЯ. Нова філологія, (85), 187-195. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2022-85-26
Розділ
Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають