ПРАГМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТЕРЕОТИПНИХ ОДИНИЦЬ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ В УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

Стаття розглядає поняття стереотипності наукового дискурсу як єдність композиційної структури, подібність функцій композиційних блоків та мікроблоків та наявність типових мовних зворотів задля реалізації відповідних функцій. У статті здійснено аналіз прагматичного потенціалу лінгвістичних стереотипних одиниць українського наукового дискурсу в аспекті перекладу. Згідно з класифікацією І. Шпенюк, дискурсивні стратегії поділяються на 3 групи, зокрема, такі як: стратегія висловлення власних думок, стратегія врахування інших поглядів, стратегія висловлення «чужих» поглядів. Кожна стратегія реалізується за допомогою власних дискурсивних ходів. Аналіз 160 стереотипних одиниць, взятих з п’яти українських наукових статей, виявив пряму залежність між вибраною стратегією та вибором лінгвістичних стереотипних одиниць. У статті також наводяться приклади лінгвістичних стереотипних одиниць, які використовує автор, залежно від характеру дискурсивних ходів, які реалізуються. Вибираючи, до прикладу, дискурсивний хід емфатичного висловлення власної позиції, автор використовує такі мовні стереотипні одиниці, як: варто підкреслити, що – it is important to note that … /importantly, переважним чином – particularly/of particular interest тощо. Для реалізації дискурсивного ходу імплікації власної думки автор вдається до заперечення, що супроводжується поясненням, використовуючи такі стереотипні одиниці, як: через те, що – because of; відповідно до – due to; завдяки – owing to. Комбінування дискурсивних ходів висловлення аргументованої згоди та імплікації власної думки відбувається за допомогою стереотипних одиниць since, naturally. Дискурсивний хід вираження часткової згоди реалізується за допомогою мовних стереотипних одиниць, таких як: більш-менш – more or less, залежно від – it depends, певним чином – in some ways/ somehow. Дискурсивна стратегія вираження «чужих» думок частіше трапляється в усному науковому дискурсі, аніж в письмовому. Таке твердження стосується передусім дискурсивного ходу протиставлення, що передбачає протиставлення особових займенників ми та вони. У такий спосіб автор демонструє відмінну від більшості дослідників точку зору стосовно досліджуваної проблеми.