ІСТОРИЧНІ, СОЦІАЛЬНІ ТА КУЛЬТУРНІ КРИТЕРІЇ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ ЛЕКСИКИ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

Анотація

Стаття присвячена порівняльному опису молодіжної лексики на прикладі німецької та української мов. На першому етапі дослідження виокремлено ключові особливості молодіжної лексики. Встановлено, що це мовне явище є специфічною лексичною підсистемою національної мови, що найактивніше використовується соціально-віковою групою «молодь». Порівняно з літературною мовою їй властиві неформальність, емоційне забарвлення, експресивність. Молодим людям притаманна висока чутливість до зовнішніх впливів, що визначає вибір засобів спілкування. Номінативні процеси в такому мовному субкоді детерміновані пошуком нових слів і виразів, які вказують на соціальний статус і соціальні ролі їхніх користувачів, а також внутрішньогрупові відносини та ієрархію. На другому етапі дослідження розроблено критерії для порівняльної характеристики німецької та української молодіжної лексики: взаємозв’язок з іншими лексичними підсистемами, використання специфічного вокабуляру як засобу самоідентифікації, кількість лексико-семантичних груп, регіональна неоднорідність, внутрішньогрупова неоднорідність, конспіративна функція, особливості процесу запозичення з іноземних мов, емоційна конотація, частка грубих слів, залежність від впливу засобів масової інформації. Як результат, виявлено спільні та відмінні риси зазначених мовних субкодів. Як у німецькій, так і в українській мовах вони служать для вербалізації світогляду та почуттів молоді, відображають спробу продемонструвати протест, самоідентифікацію, внутрішньогрупову гетерогенність. Найважливіші лексико-семантичні групи містять широкий вибір синонімів для задоволення вищезазначених потреб. Історичні, соціальні та культурні чинники визначають деякі відмінності між двома досліджуваними мовними субкодами, головним чином у регіональній неоднорідності та частці грубих слів. При цьому обидві досліджувані лексичні підсистеми постійно збагачуються словами та виразами, запозиченими із популярних медіаджерел. Також відзначається зростання ролі американських субкультур.