ІМЕНА ПАЛОМНИКІВ «КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИХ ОПОВІДЕЙ» ДЖЕФФРІ ЧОСЕРА В ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

У 2019 році в українському перекладознавстві сталася довгоочікувана подія – Україна нарешті побачила повний український переклад «Кентерберійських оповідей» видатного твору класика англійської літератури Джеффрі Чосера. Здійснений Максимом Стріхою переклад з оригінального середньоанглійського тексту не лише дозволив українським шанувальникам англійської літературної спадщини читати Чосера українською, але й надав науковцям, які цікавляться діахронічним перекладом, новий багатий матеріал для дослідження. У цій статті розглядаємо переклад імен чосерівських оповідачів – паломників, які вирушили в подорож до Кентербері. Українські версії імен, створені Максимом Стріхою, порівнюються з оригінальними середньоанглійськими назвами, їхніми сучасними англійськими та російськими перекладами. Здійснений семантичний аналіз дозволив зробити висновки щодо адекватності перекладів та висловити припущення щодо мотивації перекладачів у виборі того чи іншого відповідника. Суттєвою проблемою для перекладача українською була необхідність долати вплив «канонічних» російських перекладів, яким до 2019 року не було альтернативи в Україні. В цьому контексті цінними є пояснення Максима Стріхи, наведені ним у передмові до українського видання твору. В результаті перекладацького аналізу було виділено дві групи імен паломників – імена першої групи відтворюються очікуваними словниковими відповідниками, тоді як у відтворенні імен другої групи спостерігаємо відхилення від очевидних нейтральних еквівалентів. Аналіз українських відповідників імен чосерівських паломників показав, що перекладач прагнув бути вірним як смислу оригіналу, так і його духові, що йому переважно вдалося. Влучним, на нашу думку, прийомом є зведення разом в імені персонажу середньоанглійської реальності з українською історією, реалізоване завдяки підбору декількох архаїчних та маловживаних відповідників.