КЛАСИФІКАЦІЯ ВИЗНАЧЕНЬ ПОНЯТТЯ «МОВНА СВІДОМІСТЬ» МЕТОДОМ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Мовна свідомість є психолінгвістичним феноменом, який, з одного боку, є досить уживаним у сучасній науці, а з іншого боку – досі не має загальноприйнятого визначення. Аналіз досліджень, присвячених мовній свідомості, демонструє, що автори зосереджуються на різних аспектах цього феномену. На наш погляд, найбільш адекватну класифікацію визначень аналізованого поняття можна створити за допомогою кластерного аналізу. Для реалізації задуму методом суцільної вибірки було дібрано та проаналізовано різноманітні інформаційні джерела – наукові статті, монографії, дисертації, автореферати дисертацій, словники, енциклопедії, підручники та посібники. У рамках здійсненого аналізу було виділено 8 смислових компонентів, що так чи інакше характеризують сутність поняття «мовна свідомість»: когнітивний, лінгвістичний, комунікативний, культурний, етнічний, історичний, соціальний, психологічний. Дослідження виявило, що сукупність дефініцій мовної свідомості може бути розподілена за двома кластерами. Так, перший кластер охоплює 75 % визначень. Їхня особливість полягає в тому, що основними складовими частинами феномену мовної свідомості постають два компоненти – когнітивний і лінгвістичний. Другий кластер включає 25 % визначень поняття «мовна свідомість». Їхня найважливіша особливість полягає в тому, що основними визнаються три компоненти – когнітивний, лінгвістичний і культурний. Отже, у чверті наявних трактувань аналізований феномен базується не тільки на психічному фундаменті, що по суті є первинним, а й на соціально-культурному, вторинному щодо когнітивної сфери. На базі проведеного аналізу пропонується авторське визначення досліджуваного феномену: мовна свідомість – це опосередкована культурою когнітивна свідомість, що забезпечує механізми оперування мовою. З наведеного визначення випливає, що мовна свідомість постає як культурно зумовлений феномен, що включає, зокрема, національно та соціально зумовлені характеристики. Цей факт особливо важливий у гуманітарних дослідженнях етнокультурної специфіки. Отримані результати дозволять надалі викристалізувати визначення поняття мовної свідомості з урахуванням ступеня вираженості того чи того компонента.