КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ
Анотація
Дослідження концептів як відображення особливостей мовної свідомості є важливим елементом створення цілісної картини національного характеру. Проведений аналіз демонструє, що вчені найчастіше приділяють увагу концептам на позначення соціокультурних явищ, світоглядних феноменів, емоційних станів тощо. Водночас матеріалів, які б висвітлювали концепти на позначення рис характеру, майже немає. Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей концептів на позначення рис характеру в українській мовній свідомості за допомогою психосемантичного моделювання концептуального поля. Для цього вирішуються три основні завдання: 1) групування асоціативних реакцій до слів-стимулів на позначення рис характеру за приналежністю до ядерної, приядерної та периферійної зон; 2) розподіл слів-реакцій за рівнями психосемантичного моделювання концептуального поля; 3) аналіз концептуального поля вибраних концептів. Предметом дослідження є психосемантичне моделювання концептуального поля концептів на позначення рис характеру, об’єктом дослідження – концепти на позначення рис характеру в українській мовній свідомості (на прикладі концептів «Безтурботність», «Гідність», «Гордість», «Доброта», «Лінь», «Милосердя», «Сміливість», «Хитрість», «Щедрість»). Проведене дослідження дозволило дійти таких висновків: для української мовної свідомості характерним є таке: 1) концепти «Гідність», «Доброта», «Милосердя», «Сміливість», «Щедрість» мають позитивне смислове навантаження; концепти «Безтурботність» і «Гордість» сприймаються неоднозначно, залежно від контексту; концепти «Лінь» і «Хитрість» характеризуються здебільшого негативним смисловим навантаженням; 2) концепт «Хитрість» асоціюється переважно з фольклорним персонажем – лисою, решта аналізованих концептів зіставляються з людиною; 3) концепт «Милосердя» має відчутний релігійний компонент, натомість інші концептуальні поля містять слова на позначення світських реалій; 4) здебільшого концепти співвідносяться з відповідними синонімічними поняттями, меншою мірою – з носіями риси характеру.
Посилання
2. Близнюк К. Особливості вербалізації лінгво-концепту «Сміливість» в українській і польській мовах. Наукові записки. Серія «Філологічні науки». 2017. Вип. 153. С. 504–509.
3. Мартінек С. Український асоціативний словник. Від стимулу до реакції. Т. 1. Львів : ПАЇС, 2008. 344 с.
4. Мартінек С., Мітьков В. Український асоціативний словник. Від стимулу до реакції. Т. 3. Львів : ПАЇС, 2021. 544 с.
5. Морозенко О. О. Оцінні прикметники як засіб вербалізації концепту “Character”. Філологічні трактати. 2013. № 3. Т. 5. С. 61–68.
6. Помирча С. В. Вербалізація фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини. Молодий вчений. 2017. Вип 6.1 (46.1). С. 64æ67.
7. Фещенко Ю. І. Концепт «Характер людини» як структурний елемент ідіоматичного простору “homo socialis”. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. Вип. 23. С. 207–214.
8. Хомчак О. Г., Волкова І. В. Об’єктивація концепту «Гордість» у фразеологічних одиницях. Південний архів (філологічні науки). 2020. № 82. С. 27–30.
9. Черненко Н. А., Голубовська І. О. Фреймове моделювання концепту «Доброчесність»: зіставний аналіз (на матеріалі латинської, французької, англійської та української мов). Мовознавство. 2017. № 1. С. 3–18.
10. Yelovska Yu. Somatic idioms describing traits of character in teaching English. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2019. Вип. 19. С. 19–26.