ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ

Анотація

Стаття присвячена основним теоретичним поняттям термінознавства – «термін», «терміносистема», обґрунтуванню передумов дослідження базових питань, пов’язаних із визначенням терміна як основної одиниці спеціальної номінації. Інтерес до термінології зумовлюється не лише соціальною значущістю цього класу номінативних одиниць як засобу мовного представлення та кодування концептуальних знань конкретних сфер діяльності людини, але й тим, що термінологія – наймобільніша частина лексики, що відображає рух науково-технічного прогресу. Було зазначено, що роль термінів у науковому пізнанні цілеспрямовано визначає нещодавно сформований напрям – когнітивне термінознавство, у рамках якого визначається когнітивна функція термінів, установлюється зв’язок розумових процесів із процесами вивчення дійсності та передачі знань. У статті підкреслюється, що в рамках когнітивного підходу термін розглядається як результат спеціальної когнітивної діяльності людини. Значущість когнітивних ретельних пошуків зростає в разі звернення до не досить досліджених у лінгвістичному аспекті терміносистем. Застосування до дослідженого матеріалу методики фреймового аналізу дозволило збудувати концептуальну модель одного з розділів будівництва – терміносистему найменувань будівельних машин і механізмів. Було встановлено, що з усіх засобів представлення знань найбільшого поширення набуло поняття фрейму. Установлено, що загальна структурація фрейму терміносистеми «Найменування будівельних машин і механізмів» зумовлена специфікою концептуальної області, яка репрезентується. Кожен фрейм і підфрейм має складну ієрархічну структуру, що відображає концептуальний зміст понятійного апарату будівельного машинобудування. Було також виявлено, що фрейми не просто замінюють один одного або з’являються на порожньому місці. Їх виникнення відбувається на основі вже наявних тематичних єдностей, що є наслідком діалектичного процесу розвитку екстралінгвістичної реальності. Також відбуваються спеціалізація та диференціація фреймів, що входять до термінологічної системи. Ось чому кількість і склад фреймів у терміносистемі не можуть бути постійними. У статті важливо було відзначити незамкненість і відкритість меж фреймів, які проявляються у вільному вході та виході термінологічних одиниць, що, однак, не призводить до змін парадигматичної організації терміносистеми. Зроблено висновок, що концептуальна модель може бути використана як основа для подальшого розвитку та ранжування машинобудівельної термінології.