ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ДИСКУРСУ

Є. Д. Анпілогова

doi:10.26661/2414-1135-2024-93-1

Є. Д. Анпілогова https://orcid.org/0000-0001-6600-5849

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-1

Ключові слова: дискурс, науково-технічний дискурс, інформативність, професійна комунікація, письмове мовлення

Анотація

У роботі розглядаються лінгвістичні особливості науково-технічного дискурсу на матеріалі наукових статей і монографій інженерного спрямування. Необхідність у вивченні структурних і лексичних особливостей даного дискурсу зумовлена постійним рухом науки, її розвитком, прогресом, отже, появою нових специфічних термінів, фраз, словосполучень і усталених висловів, а також форм і способів комунікації в науково-технічній сфері. Наводиться визначення поняття «науково- технічний дискурс» у рамках загального лінгвістичного феномену «дискурс». Відзначено, що науково-технічний дискурс як статусно орієнтований обслуговує інституційно заданий тип комунікації та служить для обміну науково-технічною інформацією. Його прагматична спрямованість та інформативність впливають на лінгвістичні та структурні характеристики науково-технічного тексту. Зазначено, що науково-технічні тексти реалізують когнітивні функції комунікантів, завдяки чому текст і дискурс максимально наближаються один до одного у сфері науково-технічної інформації. У роботі виокремлено та проаналізовано такі особливості науково-технічного інженерного дискурсу: інформативність, точність і логічна послідовність викладу; абревіатури та скорочення слів; наявність малюнків, таблиць, рисунків, формул, розрахунків; специфічна термінологія; уживання мовленнєвих кліше; неологізми; об’єднання синтаксичних груп; активне використання модальних дієслів, пасивного стану та наказових речень. Наведені ілюстративні приклади, джерелом яких є науково-технічні статті, монографії, мануали, інструкції інженерного спрямування. Матеріали роботи можуть бути використані в дослідженні лінгвокогнітивних і лінгвопрагматичних аспектів англомовного науково-технічного дискурсу.

Посилання

1. Бацевич Ф.С. Проблеми і термінологічний апарат сучасної лінгвістичної прагматики. Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2008. № 620. С. 250–253.
2. Сусіденко Є.М., Баранова С.В. Відтворення особливостей науково-технічного тексту в перекладі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2020. Т. 31. № 2. Ч. 2. С. 243–248.
3. Бехта І.А. Парадигматика наукових підходів до дослідження тексту. Вербальні та невербальні особливості дискурсу різножанрової типології : збірник наукових праць. Львів : ПП «Арал», 2006. С. 29–34.
4. Вакуленко М.О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2009. 64 с.
5. Доронкіна Н.Є. Особливості дискурсу науково-технічних статей. Взаємодія одиниць мови та мовлення: комунікативно-когнітивний, соціокультурний, перекладознавчий і методичний аспекти : матеріали Міжнародної науково-практичній конференції. Київ, 2013. С. 9‒13.
6. Doronkina N.Ye. The features of causal link in technical research papers. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія «Філологія, педагогіка». 2015. Вип. 5. С. 63‒68.
7. Ільченко О.М., Шелковнікова З.Б. Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2008. № 2. С. 131–139.
8. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Ч. I. Вінниця : Нова книга, 2001. 271 с.
9. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Ч. II Вінниця : Нова книга, 2001. 303 с.
10. Шевченко І.С., Морозова О.І. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія / за заг. ред. І.С. Шевченко. Харків : Константа, 2005. С. 233–236.
11. Benveniste É. Problèmes de linguistique générale II. Paris : Gallimard, 1974. 288 p.
12. Buyssens E. De l’abstrait et du concret dans les faits linguistiques : La parole – le discours – la langue. Acta Linguistica. Copenhague, 1942. Vol. 3. Iss. 1. P. 17–23.
13. Dijk T. А. van. Introduction : discourse as a new cross-discipline. Handbook of Discourse Analysis. Vol. 1 : Disciplines of Discourse. New York : Academic Press, 1985. P. 1–10.
14. Harris Z.S. Language and Information. New York : Columbia Univ, Pr., 1988. 120 p.
15. Schiffrin D. Approaches to Discourse. Oxford UK & Cambridge USA : Blackwell, 1994. 470 p.
16. Swales J.M. Genre Analysis. English in academic and research settings. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 260 p.
17. Мартинюк А.П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. 196 с.
18. Андрущенко В.П., Силадій І.М. Поняття педагогічного дискурсу в сучасних наукових дослідженнях. Вища освіта України. 2018. № 1. С. 5–11.
19. Фролова І.Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі : монографія. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. 344 с.
20. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. Тернопіль : Навчальна книга, 2000. 248 с.
21. Гургула О.Б., Мельник В.Д. Тексти науково-технічного стилю в перекладацькому аспекті. Молодий вчений. 2017. № 3. С. 310–314.
22. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу : підручник. Київ : Інкос, 2002. 317 с.
23. Code of practice on safety and health in the iron and steel industry. International Labour Office. Geneva. 2005. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/ed_protect/protrav/safework/documents/normativeinstrument/wcms_112443.pdf.