ПРО КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНЮ ФУНКЦІЮ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
Анотація
Експоненти культури в художньому творі можуть стати перепонами на шляху до адекватного перекладу, який передбачає схожу реакцію на прочитане як у читача оригіналу, так і у читача цільового тексту.Відтворення культурної специфіки в перекладі є, нехай і не без втрат, можливим, хоча це чи не найскладніша частина перекладацтва. Основні шляхи вирішення цього завдання традиційно зводяться до стратегій форенізацї та доместикації. Кожна з них має як переваги, так і недоліки, а перекладачеві необхідно робити вибір між ними. На основі чого здійснювати цей вибір і на що насамперед звертати увагу? У статті ведеться пошук відповідей на зазначені питання з акцентом на культурній обумовленості джерельного твору і на прикладі українських перекладів перших двох книжок з циклу А. Бредлі про Флавію де Люс.Мета статті – показати, як фокусування автора оригіналу на певному типі читача (реципієнта твору) визначає різновекторний набір фонових знань, маркери яких повинні бути відтворені в друготворі, аби культурно- просвітня функція перекладу реалізувалася в повному обсязі.Доводиться, що беззаперечний зв’язок літератури і культури має своїм наслідком те, що художній текст фіксує у собі ті знання, що є притаманними країні, рідній для автора, а тому для читачів з інших країн може слугувати джерелом інформації про ‘інших’. Це, своєю чергою, результується в посиленні культурно-просвітньої функції перекладу, яка ускладнюється необхідністю не просто перенести назви експонентів культури в цільовий текст, але й експлікувати закладене в них знання про вихідну культуру.У разі вибору стратегії перекладачеві необхідно визначитися насамперед з тим, як він розуміє ‘надзавдання’ перекладу: інформування або просвітництво, розважання або ж виховання. Також неабиякої важливості набуває фокус на читача.У цільовій культурі читача треба готувати до сприйняття ‘інших’ культур, виховувати його. Простіше це робити, коли експонуються ті знання, що є спільними для людства загалом. Складніше, коли це суто національні надбання. Тут доводиться добігати всіх можливих компенсаторних технік, включаючи паратекстуальні елементи. Звичайно, однією чи двома книжками такого читача не виховати. Це повинен бути довгий планомірний шлях перекладацтва в країні загалом.
Посилання
2. Бредлі А. Трава, що сумку ката обвива / перекл. з англ. Ю. Максимейко. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 320 с.
3. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь : Перун, 2001. 1440 с.
4. Гриценко В., Ясинська Т. Культурологічний аспект у перекладі. Scientific practice: modern and classical research methods : Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedings of the III International Scientific and Practical Con- ference, Boston, September 16, 2022. Boston– Vinnytsia : Primedia eLaunch & European Scien- tific Platform, 2022. Pp. 105–110. https://doi.org/ 10.36074/logos-16.09.2022.29.
5. Губа Л.В. Художній текст як об’єкт лінгвістич- них досліджень. Наукові записки Національ- ного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2015. Вип. 58. С. 93–96.
6. Делабастіта Д. Художній переклад / пере- клад О. Дзера. Енциклопедія перекладознав- ства: у 4-х т. / За ред. Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара. За заг. ред. О.А. Кальниченка та Л.М. Черноватого. Вінниця : Нова Книга, 2020. Т. 2. С. 225–237.
7. Драйзер Т. Американська трагедія / переклад з англ. І. Буше, Л. Смілянський, Л. Ященко. Київ : Радянський письменник, 1955. 664 c.
8. Єщенко Т.А. Феномен художнього тексту: комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти : монографія. Львів : Львівський наці- ональний медичний університет імені Данила Галицького, 2021. 470 с.
9. Зубрицька М. Категорія читача в літера- турно-теоретичних дослідженнях ХХ сто- ліття. Записки «Перекладацької майстерні 2000–2001» / упорядник М. Прокопович. Том 3. Львів : Львівський національний уні- верситет ім. Івана Франка, 2002. С. 53–62.
10. Кравченко В., Зубець Н. Художній текст як ментальне утворення. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2015. № 3. С. 145–152. DOI: 10.14746/sup.2015.3.19.
11. Кравченко О. Траєкторія денді. Український журнал. 2007. № 3 (21). С. 22–23.
12. Кротова Т. Британський дендизм: атрибути унікального стилю. Вісник Прикарпат- ського університету. Мистецтвознавство. 2012–2013. Вип. 26–27. С. 329–338.
13. Кузенко Г.М. Перекладацькі функції та їхня роль у діяльності перекладача. Науковий віс- ник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Філологічні науки (мовознавство). 2016. № 6. С. 84–86.
14. Приходько В.Б. Розуміння художнього тексту як перекладознавча проблема. Науковий віс- ник Міжнародного гуманітарного універси- тету. Філологія. 2017. Вип. 28. С. 199–201.
15. Радчук В.Д. Функції перекладу. Григорій Кочур у контексті української культури другої поло- вини ХХ віку : матеріали Всеукраїнської наук. конф. (Львів, 14–15 жовтня 2005 р.). Львів- ський національний університет ім. Івана Франка, Київський національний універси- тет ім. Тараса Шевченка, Літературний музей Григорія Кочура / голова ред. кол. Р. Зорівчак. Львів : видавничий центр Львівського наці- онального університету ім. І. Франка, 2007. С. 123–137.
16. Ребрій О.В. Вступ до перекладознавства : конспект лекцій для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» факультету іноземних мов. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016. 116 с.
17. Ребрій О.В. Сучасні концепції творчості у перекладі. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012. 376 с.
18. Сидор А.М. Шарль Бодлер та «Релігія дендизму». Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. 2012. Вип. 20 (2). С. 132–141.
19. Ткачівська М.Р., Щерба Р.М. Переклад крізь призму міжкультурної комунікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2022. Вип. 57. С. 202–207.
20. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. Київ : Либідь, 2007. 248 с.
21. Akhter T., Lamba M. Culture and Literature: Interdependence. Culture and Literature / ed. by T. Akhter. Cambridge Scholars Publishing, 2022. Pp. 1–14.
22. Amirthanayagam G. Literature and Cultural Knowledge. Asian and Western Writers in Dialogue: New Cultural Identities / ed. by G. Amirthanayagam. The Macmillan Press LTD, 1982. Pp. 3–12.
23. Bradley A. The Weed That Strings the Hangman’s Bag. London : Orion Books, 2011. 340 p.
24. Bradley A. The Sweetness At The Bottom Of The Pie. Long Preston : Magna Large Print Books, 2009. 381 p.
25. Dreiser Th. An American Tragedy. New York : Dell Publishing, 1953. 864 p.
26. Gatterer L. A Killer Nashville Interview with Alan Bradley. The Killer Nashville. February 2, 1918. URL: https://www.killernashville.com/interviews/killer-nashville-interview-alan-bradley (дата звернення: 16.06.2025).
27. Kley A. What Literature Knows: An Introduction. What Literature Knows: Forays Into Literary Knowledge Production / eds. A. Kley and K. Merten. Peter Lang, 2018. Pp. 9–25.
28. Tales Untangled. Interview With Alan Bradley, the Author of the Flavia de Luce Mystery Series – A Must Read For Mystery Afficionados! Posted on May 31, 2018. URL: https://talesuntangled.wordpress.com/2018/05/31/interview-with-alan-bradley-the-author-of-the-flavia-de-luce-mystery-series-a-must-read-for-mystery-afficionados/ (дата звернення: 03.03.2025).
29. Pepys S. The Diary of Samuel Pepys. A new and complete transcription / eds: R. Latham and W. Matthews. Vol. I. 1660. Harper Collins College Division, 1995. 516 p.
30. The Slang Dictionar : Etymological, Historical and Anecdotal. A New Impression. London : Chatto & Windus, 1913. 383 p.
ISSN 
.png)
