СЕМАНТИЧНА ОМОНІМІЯ ХАНЧА-КОМПОЗИТІВ У СУЧАСНІЙ КОРЕЙСЬКІЙ МОВІ ТА СТРАТЕГІЇ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ

Д. В. Андріанов; В. М. Голод

doi:10.26661/2414-1135-2026-101-3

Д. В. Андріанов Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-1295-2132
В. М. Голод Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0002-0070-8036

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-101-3

Ключові слова: корейська мова, семантична омонімія, ханча-композити, сино-корейська лексика, дизамбігуація, перекладацькі стратегії, корейсько-український переклад, машинний переклад і NLP, фонетична конвергенція

Анотація

Сучасна корейська мова існує в стані унікальної орфографічної напруги: тоді як хангиль забезпечує фонетичну ефективність, повсюдне витіснення логографічного письма ханча, яке становить етимологічний субстрат для близько 70% лексикону, спричинило феномен «семантичної ерозії». У цьому дослідженні здійснено комплексний історико-соціолінгвістичний аналіз семантичної омонімії в межах сино-корейських композитів. Аргументовано, що перехід до виключного використання хангиля фактично позбавив лексику первинного візуального шару дизамбігуації. Простежуючи історичну фонетичну конвергенцію тональних розрізнень середньокитайської мови в обмежений інвентар корейських складових структур, дослідження демонструє, як цей орфографічний зсув зумовлює критичну залежність від висококонтекстної інференції – розкоші, часто недоступної в сучасних цифровому, рекламному та медійному дискурсах. У методологічному плані стаття пропонує розгалужену типологію омонімів – від абсолютної лексичної тотожності до функціональних і контекстуальних двозначностей, та оцінює їхній деструктивний вплив на переклад нелогографічними мовами, зокрема в межах корейсько-української мовної пари. Емпіричний аналіз медіакорпусів та результатів роботи систем нейронного машинного перекладу (NMT) виявляє критичну вразливість: деконтекстуалізовані омоніми генерують рівень помилок у 15-25% при ШІ-перекладі, оскільки алгоритми часто віддають перевагу статистичній частотності замість семантичної доречності. Відтак, дослідження постулює, що ефективна інтерлінгвальна медіація вимагає свідомого когнітивного процесу «логографічної реконструкції». Систематизовано шість компенсаторних стратегій – включно з контекстуальною експлікацією, гібридним глосуванням та доперекладацькою реставрацією ханча для нівелювання втрати семантичної прозорості. У підсумку, отримані результати свідчать про те, що попри соціополітичну демократизацію грамотності через хангиль, «привид» ханча залишається активним, невід’ємним когнітивним фактором, який вимагає від перекладачів не лише мовної плинності, а й філологічної компетентності для віднайдення прихованого логографічного коріння корейського лексикону.

Посилання

1. An, J., Nam, K., & Jung, H.-Y. (2025). Foreign words, loanwords, Korean words: A corpus-based reassessment of lexical resources for Korean lexicography. Lexicography, 12(2), 154–180.
2. Andrianov, D. (2025). Lexical and educational language policy under Japanese colonial rule in Korea (1910–1945): A historical-sociolinguistic analysis. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Oriental Languages and Literatures, 1(31), 6–11. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2025.31.6-11
3. Cho, H. (2016). The Epistolary Brush: Letter Writing and Power in Chosŏn Korea. The Journal of Asian Studies, 75(4), 1055–1081. doi:10.1017/S0021911816001091
4. Choo, M., & Kwak, H. Y. (2008). Using Korean: A guide to contemporary usage. Cambridge University Press.
5. Choo, S. (2016). The use of Hanja (Chinese characters) in Korean toponyms: Practices and issues. Onoma, 51, 13–24. https://doi.org/10.34158/ONOMA.51/2016/2
6. Iverson, G. K. (2001). The Korean Language. By Ho-Min Sohn. Cambridge Language Surveys, vol. 12. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. xx, 445 pp. $64.95 (cloth). The Journal of Asian Studies, 60(1), 243–245. https://doi.org/10.2307/2659561
7. Kang, S., Oh, Y., Kim, M., & Kwon, H.-C. (2015). Word-sense disambiguation of Korean predicates using Sejong electronic dictionary and unsupervised learning. In 2015 IEEE International Conference on Computer and Information Technology; Ubiquitous Computing and Communications; Dependable, Autonomic and Secure Computing; Pervasive Intelligence and Computing (pp. 257–261). IEEE. https://doi.org/10.1109/CIT/IUCC/DASC/PICOM.2015.37
8. Kiaer, J. (2017). The Routledge Course in Korean Translation (1st ed.). Routledge.
9. Kim, Y., Kotzor, S., Lahiri, A. (2021). Is Hanja represented in the Korean mental lexicon?: Encoding cross-script semantic cohorts in the representation of Sino-Korean. Lingua, 264, Article 103128. https://doi.org/10.1016/j.lingua.2021.103128
10. Lee, H., Yang, W., Park, C., Song, H., Jang, E., & Park, J. C. (2021). Optimizing domain specificity of transformer-based language models for extractive summarization of financial news articles in Korean. In K. Hu, J.-B. Kim, C. Zong, & E. Chersoni (Eds.), Proceedings of the 35th Pacific Asia Conference on Language, Information and Computation (pp. 611–621). Association for Computational Linguistics. https://aclanthology.org/2021.paclic-1.64/
11. Lee, I., & Ramsey, S. R. (2000). The Korean language. State University of New York Press. 375 pp.
12. Liu, D., & McBride-Chang, C. (2014). Morphological structure processing during word recognition and its relationship to character reading among third-grade Chinese children. Journal of Psycholinguistic Research, 43(6), 715–735. https://doi.org/10.1007/s10936-013-9275-1
13. Lurie, D., Kwon, H., & Phan, J. D. (2019). Japanese, Korean, and Vietnamese from c. 1800. In J. Considine (Ed.), The Cambridge World History of Lexicography (pp. 340–365). chapter, Cambridge: Cambridge University Press.
14. Moon, H., Kang, M., Seo, J., Eo, S., Park, C., & Lim, H. (2024). Exploiting Hanja-based resources in processing Korean historic documents written by common literati. IEEE Access, 12, 1–1. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2024.3390181
15. Muscanto, I. (2018). The impact of Hanja-based syllables on Korean vocabulary learning. The Korean Language in America, 22(2), 99-121. https://doi.org/10.5325/korelangamer.22.2.0099
16. Taylor, I., & Taylor, M. M. (1995). Writing and literacy in Chinese, Korean, and Japanese. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/swll.3
17. Zhou, H., Chen, B., Yang, M., & Dunlap, S. (2010). Language nonselective access to phonological representations: Evidence from Chinese-English bilinguals. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 63(10), 2051–2066. https://doi.org/10.1080/17470211003718705
18. Zhou, X., Marslen-Wilson, W., Taft, M., & Shu, H. (1999). Morphology, Orthography, and Phonology Reading Chinese Compound Words. Language and Cognitive Processes, 14(5–6), 525–565. https://doi.org/10.1080/016909699386185