НІМЕЦЬКОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

На матеріалі сучасної художньої прози про події останнього століття розглянуто характер функціонування німецьких мовних запозичень, особливості їхнього функціонування в говірках та літературній мові, способи адаптації та роль у змалюванні внутрішнього світу аналізованих повістей та романів. Увагу акцентовано на органічності запозичень з німецької в говірки та літературну мову як результат історичного поліетнізму регіонів, про долю яких йдеться, безпосередніх політичних та соціокультурних контактів, через посередництво польської мови та мови ідиш. Дослідження спрямовано на з’ясування художніх функцій германізмів, їхньої ролі у творенні певних хронотопів, образів окремих героїв та системи персонажів. У мові персонажів запозичена лексика – один зі способів характеристики, зв’язку з певним регіоном, часом та культурою, формами побуту й діяльності. Корпус аналізованих художніх творів дає змогу стверджувати, що в ньому відтворено динаміку постійних змін у складі запозиченої з німецької мови лексики: перехід частини запозичень у групу застарілих слів, історизмів, витіснення лексикою, запозиченою з російської мови, появу новітніх лексем як однієї з форм культурних контактів тощо. Звернено увагу й на те, що вживання запозиченої з німецької мови лексики різних груп вмотивовано творчим замислом авторів, описуваною епохою та характеристикою персонажа. Лексика, пов’язана з військовою справою, широко використовується в описах різночасових воєнних подій і є у мові представників старших поколінь; у описах мирного часу переважає запозичена німецька лексика зі сфери побуту, кулінарії, професійної діяльності, міжособистісних стосунків, розваг. В аналізованих творах це лексикон пригадувань минулого, переважно міжвоєнного, та його ідеалізації, підкресленого введення малої батьківщини в європейську історію та культуру.