ОНІМИ В РОЛІ ТРИГЕРІВ ПРЕСУПОЗИЦІЇ У ФАНТАСТИЧНОМУ ТВОРІ “IN THE WALLS OF ERYX” ГОВАРДА ФІЛІПСА ЛАВКРАФТА
Анотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей ономастичної лексики в ролі «тригерів» пресупозиції в літературному жанрі наукової фантастики на прикладі розповіді Говарда Філіпса Лавкрафта “In the Walls of Eryx”. У центрі уваги автора – дослідження впливу власних назв як лексичного інструменту на формування атмосфери жаху при побудові специфічного текстового простору науково-фантастичного твору. Під ономастичним простором художнього твору розуміється сукупність усіх його літературних онімів або поетонімів, тобто власних назв, які створені уявою автора. У будь-якому тексті, окрім явно висловленої, або експліцитної, інформації, завжди наявна імпліцитна, або непрозора, інформація, яка мається на увазі автором і сприймається читачем. Фонові знання й уявлення автора про обізнаність читача знаходяться за межами мовного змісту висловлювання. Для забезпечення інформативності повідомлення встановлюється зв’язок між тим, що мається на увазі, і тим, про що автор говорить прямо. Пресупозиція позначає допущення висловлювання, тобто те, що неочевидно передається через сказане, іншими словами, мається на увазі. Пресупозицїї пов’язані в реченні з конкретними словами й елементами синтаксичної структури, які як мовні засоби зазвичай називають тригерами або активаторами пресупозиції. У дослідженні такими тригерами є оніми, що допомагають синтезувати різні жанри в середині одного твору, активуючи атмосферу жаху в науково-фантастичній розповіді. Автор статті акцентує увагу на тому, як саме інтерпретується поняття «жах» у творчості Говарда Філіпса Лавкрафта й чому це впливає на написання ним творів в інших жанрах, на прикладі планетарного роману. Для цього досліджується ономастичний простір твору “In the Walls of Eryx” і розкриваються «тригерні» функції пресупозиції окремих онімів. Серед таких функцій власних назв виокремлюються передбачуваність або передумовність інформації; інтуїтивність сприйняття тексту; установлення зв’язків з іншими референтами дискурсу для точнішої передачі інформації.
Посилання
2. Долгоруков В.В. Эпистемические пресуппозиции и классификация ассертивов. Epistemology & Philosophy of Science. Математика. 2017. Т. 51. № 1. С. 92–105.
3. Іщенко Н.Г. Оцінний компонент лексичного значення. Філологічні трактати. Суми, 2010. № 3. С. 47–50.
4. Женетт Ж. Фигуры : в 2 т. Москва : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. Том 1–2. 944 с.
5. Луговая Е.А. Топоним виртуального пространства как культурно-историческая категория : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.19. Ставрополь, 2006. 189 с.
6. Мостовая М.Н. К вопросу о типологии пресуппозиций (на примере отрывка из романа Г. Грасса «Бескрайнее поле»). Филологические науки: язык, речь, речевая коммуникация. 2009. Вып. 7. URL: http://www.rusnauka.com/25_NPM_2009/Philologia/50764.doc.htm (дата звернення: 16.09.2020).
7. Colavito J. The Cult of Alien Gods: H.P. Lovecraft and Extraterrestrial Pop Culture. Amherst, N.Y. : Prometheus Books, 2005. 398 p.
8. Godshalk W.L. Alfred Bester: Science Fiction or Fantasy? Extrapolation. 1975. № 16 (2). Р. 149–155. URL: https://doi.org/10.3828/extr.1975.16.2.149.
9. Lovecraft H.P. In the Walls of Eryx. Weird Tales. 1939. Vol. 34. № 4. 20 p.
10. Maier E. Fictional Names in Psychologistic Semantics. Theoretical Linguistics. 2017. № 43 (1–2). Р. 1–45.
11. Khaleel M.L. Presupposition Triggers in English Journalistic Texts. Journal of College Of Education For Women. Iraq, 2010. Vol. 21 (2). P. 523–551.
12. Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/entries/presupposition/#Bib (дата звернення: 15.09.2020).
13. Sandt R. van der. Context and Presupposition. Logic, Thought and Action. London : Croom Helm, 1988. Р. 245–266.