SCIENCES VS HUMANITIES: ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПРИРОДНИЧИХ НАУК У СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
Анотація
В основі постмодернізму лежить його інтердисциплінарність: колажування та деконструкція, характерні рівною мірою для постмодерністської філософії та мистецтва в усіх його проявах, передбачають руйнування усталених форм і методів функціонування світу взагалі та постмодернізму в ньому зокрема. Слідом за французьким філософом Ж. Дельозом, чия теорія номадизму є, без сумніву, авторською версією постмодернізму, ми можемо стверджувати: постмодерністська думка, реконструюючи реальність, часопростір, принципи світобудови та засади написання літературного тексту, водночас наполягає на необхідності «власної деконструкції» (Ж. Дельоз). Тобто апріорі вимагає від дослідника максимального урізноманітнення інструментарію, за допомогою якого дана деконструкція буде проводитися. Тому не дивно, що численні постмодерністські студії все частіше залучають для аналізу терміни та поняття з інших наук, зокрема і природничого циклу, так звані Sciences. Деякі міждисциплінарні терміни («небулярність», «дифузність», «ризома» тощо) стали закономірними точками в естетиці та філософії постмодернізму, хоча їх використання у філології досі є рідкістю. У статті авторка вдається до спроби популяризації понять осмосу та тургору саме як термінів сучасного літературознавства. Ці терміни вперше були запропоновані нею в дисертаційному дослідженні «Еротичний осмос постмодернізму у версії Юрія Андруховича» (2017 рік), де використовувалися для аналізу постмодерністських текстів. На думку автора, дані терміни допомогли повніше схарактеризувати творчий доробок Ю. Андруховича як сферу проявлення інтертекстуальності та деконструкції. Водночас використання понятійно-категоріального апарату інших дисциплін (у цьому випадку природничих), з одного боку, підкреслює міждисциплінарну природу постмодерністської філософії та літератури, а з іншого – дає можливість трансформувати засади літературознавства, так само перетворюючи його на міждисциплінарний постмодерністський феномен. Адже постмодернізм є і напрямом філософської думки, і мистецькою течією, і науковою парадигмою, здатною осмислити постмодерністські тенденції й узагальнити здобутки.
Посилання
2. Гуменюк Т. Постмодернізм як транскультурний феномен. Естетичний аспект : автореф. дис. … докт. філ. наук : 09.00.08. Київ, 2002. 30 с.
3. Делёз Ж., Гваттари Ф. Трактат о номадологии / пер. и предисл. Валерия Мерлина. Новый круг. 1992. № 2. С. 183–187.
4. Деррида Ж. Вокруг Вавилонских башен (Destours de Babel) / пер. с франц. и коммент. В. Лапицкого. 2-е изд., испр. Санкт-Петербург : Machine, 2012. 118 с.
5. Деррида Ж. Письмо к японскому другу. Вопросы философии. 1992. № 4. С. 21–28.
6. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство / перекл. з польс. Олена Галета. Львів : Літопис, 2007. 316 с.
7. Опришко Н. Абеткове впорядкування постмодерністського тексту-лексикону як один із способів проявлення його осмотичної природи. I Таврійські філологічні читання : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 27–28 лютого 2015 р. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2015. С. 18–21.
8. Теорія літератури в Польщі : Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули; за заг. ред. В. Моренця; пер. з польськ. С. Яковенка. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 531 с.
9. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Киев : Студия «Ковчег», 2009.
1 электрон. опт. диск (DVD-ROM) : цветн. : 12 см. Системн. Требования : Pentium 500 Мгц или выше; 64 Мбайт RAM; видиоадаптер SVGA; DVD-ROM.
10. Deleuze G., Guattari F. A Thousand Plateaus. Capitalism and Schizophrenia. London; New York : Continuum, 2004. 632 p.