МЕТАФОРА ЯК ДОМІНУЮЧИЙ МОВНИЙ ЗАСІБ У ПОЕЗІЇ СИЛЬВІЇ ПЛАТ

Анотація

У статті висвітлено сутність понять «ідіостиль», «ідіолект» та «сповідальна поезія». У роботі досліджено різницю в поняттях «ідіостиль» та «ідіолект», на чому ґрунтується індивідуальний стиль та різні типи використання метафори в поезії Сильвії Плат. Для досягнення поставленої мети було виконано низку завдань, зазначених у роботі, та особливо дослідили метафору як інгерентну рису ідіостилю Сильвії Плат. Розкрито основні думки та підходи до визначення понять «ідіостиль» та «ідіолект» у вітчизняній науковій літературі. Проведено аналіз праць вітчизняних дослідників, в особливості С.Я. Єрмоленко та Л.О. Ставицької, що допомогло нам теоретично визначити зазначені вище поняття та в чому полягає їх чітка відмінність. Таким чином, «ідіостиль» можна позначати як індивідуальний стиль. Він своєю чергою розглядається як унікальний мовний вираз, що відображає індивідуальні особливості стилю авторки та її мовної експресії. За мету роботи поставлено дослідження особливостей індивідуального стилю та лінгвостилістичних особливостей ідіостилю авторки, зупинившись саме на метафорах. У роботі також використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення інформації з опрацьованих теоретичних джерел, компонентний аналіз поетичного тексту. З’ясовано, що метафора є домінуючим мовним засобом у поезії Сильвії Плат задля передачі виразності та більшої емоційності, особливо за допомогою використання різних образів, які є нестандартними та емоційно насиченими. Як відомо, Сильвія Плат є однією з провідних фігур сповідального напряму. Вона відверто розповідала про свої страхи, про особистий біль, начебто створюючи враження щирої бесіди з читачем. Результати дослідження засвідчують, що саме використання метфори дозволяє їй розширити межі мовлення, тим самим перетворити традиційні та закриті образи на могутні, потужні символи, які допомагають читачеві ще глибше відчути її стани, емоції, страхи та почуття. Творчість Сильвії Плат відзначається певним поєднанням між особистим і універсальним, за допомогою якого вона висловлює загальні, але водночас закриті теми крізь призму власного досвіду.