ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ FAMILLE В ПОВІСТІ А. ГАВАЛЬДА “L’ÉCHAPPÉE BELLE”

Анотація

У статті розглядаються мовні засоби вираження концепту FAMILLE у контексті повісті “L’Échappée belle” А. Гавальда. Індивідуальні, або авторські, концепти відбивають особистий досвід письменниці, її уяву, бачення світу й ставлення до нього. Метою роботи є дослідження особливостей втілення художнього концепту FAMILLE у тексті повісті “L’Échappée belle” А. Гавальда. Завданням роботи є визначення змісту базового концепту FAMILLE у зазначеному творі й розгляд особливостей його вербалізації в художньому тексті. Два брати й дві сестри, Симон, Венсан, Гаранс і Лола, – члени однієї родини й до свого кола не дуже допускають інших, чужих. Повість “L’Échappée belle” – це розповідь про один день у житті братів і сестер і водночас розповідь про їхнє дитинство, про все їхнє життя. Дитинство пройшло, й через роки в цієї четвірки залишилися спогади про їхні спільні ігри й витівки. Центром концепту FAMILLE в індивідуально-авторському рішенні виступає образ родини, яка складається із чотирьох осіб: двох братів і двох сестер. Родина не ототожнюється ані з рідною домівкою, ані з батьками. Зміст концепту FAMILLE містить такі складники, як склад родини, спільність у сприйнятті світу, схожість характерів, спільне дитинство, а отже, спільні спогади, захоплення, переживання, близькі стосунки між братами й сестрами, відторгнення інших, «чужих». Аналіз тексту повісті засвідчує, що концепт «сім’я» перетинається з концептами «свій», «чужий». «Своє коло» відбивається в лексемах: l’équipage, le clan, le camp, l’équipe, la ligue. Дійовим засобом вербалізації текстового концепту FAMILLE у повісті А. Гавальда є метафора, яка всебічно віддзеркалює основні семантичні ознаки концепту й розкриває його з нових боків. Аналіз лексико-семантичних репрезентантів концепту FAMILLE довів, що образ родини в повісті А. Гавальда створюється на основі характеристики зустрічі братів і сестер, спогадів про спільне дитинство. Родина в тексті повісті – це не побут, не спільне господарство, це насамперед спільне духовне життя, спорідненість душ, схожі смаки й погляди на літературу, музику, живопис, це близькі уявлення про етику й філософію.