ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ БАЗИС АНГЛОМОВНОГО ДИГІТАЛЬНОГО ДИСКУРСУ ТА ТЕКСТОПРОСТОРУ
Анотація
У статті розглядаються сучасні лінгвістичні погляди на співвідношення дискурсу до когнітивно-комунікативної діяльності. Здійснено аналіз зв’язку понятійних категорій, таких як дискурс, текст та англомовний дигітальний дискурс (АДД), який визначається як письмовий процес і результат взаємодії учасників комунікації, опосередкованої комп’ютерними технологіями, або тематично з ними співвіднесеними текстами на МП та їхнім лінгвосеміотичним базисом, режимами їх кодування – декодування у процесі комунікації «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їхніх варіацій. Центральним поняттям дослідження є «англомовний дигітальний текстопростір» (АДТП), котрий визначається як письмовий результат взаємодії учасників АДД, відображений у текстах, які опосередковують комунікацію «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їх варіацій. АДТП безпосередньо або опосередковано представлений лінгвосеміотичним базисом мов програмування (МП), англомовним базисом і прописаними режимами його кодування – декодування. Текст як похідна одиниця повідомлення передається під час мовленнєвого акту як самостійний об’єкт дослідження прагмалінгвістики. Тактики та стратегії подання інформації в АДД зосереджуються на увазі адресата до певної інформації та необхідним постає питання постановки чіткого завдання команд, їх детального прописування й ідентифікації алгоритмів для машин, однак мовне повідомлення людини має також вдосконалюватися лінгвальними засобами англійської мови. АДТП визначається взаємодією людини та машини. Отже, поняття «текст» виступає мовним відображенням наукової абстракції, типових властивостей різних комунікативних ситуацій, репрезентованих у межах АДД. АДТП є більш вдалим лінгвосеміотичним варіантом, утворюючи спеціальний «машинний код». Чіткий англомовний виклад інструкцій для користувачів МП, опис певних кодів об’єктно-орієнтованими МП та їх вербалізація засобами англійської мови свідчить про розширення меж такого інформаційного та технократичного простору.
Посилання
2. Андрейчук Н.І. Потенціал лінгвосеміотичної інтерпретації для розвитку перекладознавчих студій. Записки з романо-германської філології. 2015. Вип. 1. С. 8–14.
3. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике : учебное пособие. Москва : Высшая школа, 1991. 140 с.
4. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Москва : Едиториал УРСС, 2005. 384 с.
5. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику : учебное пособие. Москва : ЛКИ, 2007. С. 58–70.
6. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. Москва : Просвещение, 1987. С. 141–159.
7. Бондаренко Є.В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків : Константа, 2005. С. 36–64.
8. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва : КомКнига, 2006. 144 с.
9. Гальперін І.Р. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження. Москва : Наука, 1981. 139 с.
10. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. Москва : Высшая школа, 1990. 152 с.
11. Карасик В.И. О типах дискурса. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сборник научных трудов. Волгоград : Перемена, 2000. 52 с.
12. Касумова М.Ю. Компьютерный дискурс как полиаспектная разновидность речи. URL: http://rusistica.ru/articles.php?article_id=5 (дата звернення 16.03.2021).
13. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). Москва : Международные отношения, 1981. 247 с.
14. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. Москва : ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 c.
15. Михайлов С.В. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества. Актуальные проблемы теории коммуникации. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГПУ, 2004. С. 34–52.
16. Мілевська Т.В. Моделі інноваційного розвитку економіки. Бізнес Інформ. 2012. № 7. С. 44–47.
17. Олянич А.В. Презентационная теория дискурса : монография. Москва : Гнозис, 2007. 407 с.
18. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности. Язык и наука конца XX века. Москва : РГГУ, 1995. 432 с.
19. Чернявская В.Е. Лингвистика текстa: Поликодовость, интерпретация, интердискурсивность : учебное пособие Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 284 с.
20. Чернявская В.Е. Лингвистика текста. Лингвистика дискурса : учебное пособие. Москва : Флинта, 2013. 208 с.
21. Чернявская В.Е. От анализа текста к анализу дискурса. Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. Рязань, 2002. С. 230–232.
22. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. Москва : Гнозис, 2004. 326 с.
23. Allen P. Information Culture is in Need of Development. Network News, 2001. URL: http://www.fundinguniverse.com/company-histories/Microsoft-Corporation-Company-History.html (дата звернення: 16.03.2021).
24. Babulak E. Informatics and Social Impact of IT on Society. 2013. URL: https://www.researchgate.net/publication/275771554_Informatics_and_Social_Impact_of_IT_on_Society (дата звернення: 04.03.2021).
25. Bandhakavi A., Wiratunga N., Massie S. Lexicon generation for emotion detection from text. IEEE Intelligent Systems. 2017. Vol. 32 (1). P. 102–108.
26. Creating a Civil Discourse on the Web. Daily Herald. 2011. URL: http://www.publicconversations.org/blog/civil-discourse-meet-internetinternet-meet-civil-discourse (дата звернення: 12.03.2021).
27. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 272 p.
28. Popova Z.D., Sternin I.А. The notion of concept in linguistic studies. Voronezh, 1999. 30 c.
29. Schwarz J., Blunsom P. The NarrativeQA Reading Comprehension Challenge. Transactions of the Association for Computational Linguistics. 2018. Vol. 6. P. 317–328.