ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ГЛОБАЛІЗОВАНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА СХІДНИХ МОВ)

Ключові слова: інноваційна освітня комунікація, ІКТ, тезаурус цифрової освіти, гібридного навчання та цифрових компетентностей, моделювання, феноменологічна неолінгвістика

Анотація

Основна увага в роботі зосереджена на дослідженні теоретико-методологічних принципів вивчення інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі (інноваційна освітня комунікація в цифровому просторі у розумінні трансформаційних інноваційних шарів та комунікативного застосування, опосередкованого сучасними європейськими та східними мовами глобального спілкування – англійська, іспанська, французька, китайська, японська, відповідно). Проблема теоретичного та методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямів, механізмів та результатів якісного моделювання макро- та мікроструктур вербальних засобів та засобів процесування у сфері цифрового освітнього спілкування, як консолідованого мовного та технологічного об’єкта, досліджується ґрунтовно. Мозаїчний, імітаційний, багатовимірний та рамковий підходи до розуміння складних динамічних лінгвістичних явищ та сутностей, пріоритетні для цього методологічного контексту, дозволили нам виявити онтологічну природу навчальних комунікаційних одиниць глобалізованих мов у сфері інноваційного освітнього спілкування. Тезаурус ІКТ, електронного навчання, гібридного навчання, цифрових компетенцій, що сприяє інноваційному освітньому спілкуванню, побудований для визначення та категоризації ключових компонентів інноваційної кібертермінології, які своєю чергою сприяють побудові та функціонуванню середовища електронного навчання. Запропоновано моделювання макро-, мікро- та надструктур інноваційної освітньої комунікації та їх цифрову обробку на основі трьох основних принципів: 1) Інтернет-освітня антропосфера (антропне середовище у Всесвітній павутині); 2) зовнішньо-мережева антропосфера освіти (компоненти електронної реальності, функціонують поза сферою Всесвітньої павутини); 3) техногенна освітня антропосфера (переорієнтовані компоненти антропогенного середовища із заміщеним онтологічним параметром на однорідний антропний). Динамічна взаємодія структурних рівнів змістовного рівня ІКТ у шарах інноваційної освітньої комунікації характеризується антропогенними та когнітивними параметрами змістовної площини, опосередкованими суб’єктивним та колективним когнітивним досвідом стейкхолдерів цифрової освіти, втіленого в рамках цифрової трансформації інноваційних комунікативних освітніх сценаріїв.

Посилання

1. Bell D. Social Framework of the Information Society. Oxford : Oxford U. Press, 1987. 315 p.
2. Davis E. Techgnosis: Myth, Magic and Mysticism in the Age of Information. NY : New York Publishers, Inc., 2001. 377 p.
3. Dobson H., Kürschne B. An Introduction to Responsible Technology. URL: https://tech2impact.com/an-introduction-to-responsible-technology/.
4. Gelernter D. Virtual Realism. Oxford : Oxford University Press, 1998. 138 p.
5. Hausser R. Foundations of Computational Linguistics. Springer : Verlag Berlin Heidelberg, 1999. 534 p.
6. Heeter C. Implications of new interactive technologies for conceptualizing communication. Media use in the information age. Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1989, pp. 85–108.
7. Heim M. Virtual Reality: Practice and Promice. LA : Wesport Publishers, 1994. 233 p.
8. James L. Exploring what “responsible technology” means. URL: https://medium.com/doteveryone/exploring-what-responsible-technology-means-4f2a69b50a61.
9. Johnson F. Shall I Compare Thee to a Swarm of Insects? Searching for the Essence of the World Wide Web. The New York Times. 2003. Pp. 10–12.
10. Knight S. Making authentic cultural and linguistic connections. Hispania. 1994, Vol. 77, pp. 289–294.
11. Lakoff G. Women, fire and dangerous things. Chicago : CUP, 1987. 614 p.
12. Langacker R. W. Cognitive Grammar. The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics. Oxford : Oxford Univ. Press, 2007, pp. 421–462.
13. Makhachashvili R., Models and Digital Diagnostics Tools for the Innovative Polylingual Logosphere of Computer Being Dynamics. Italian-Ukrainian Contrastive Studies: Linguistics, Literature, Translation. Peter Lang GmbH Internationaler Verlag der Wissenschaften, Berlin, 2020. pp. 99–124.
14. Makhachashvili, Rusudan and Semenist, Ivan. Phenomenological principles of global innovative logosphere of computer being construction (based on Europeаn and oriental languages). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. 2021. № 32(71) (1). Pp. 195–202.
15. Makhachashvili R., Semenist I. ICT Thesaurus Modelling Recommendations (based on innovations of European and Oriental languages). Studia Filologiczne, 7, 2020, pp. 117–128.
16. Minsky, M. A Framework for Representing Knowledge. In Frame Conceptions and Text Understanding, 1979, pp. 1–25.
17. Monnin A. Humanity and Digital Characters in Virtual Worlds: Crossing the Fictional Boundaries. Posthumanity : Merger and Embodiment. Oxford, UK : Inter-Disciplinary Press, 2010, pp. 126–131.
18. Nyce J. M. From Memex to Hypertext. NY: Kahn Publications, 1994. 472 p.
19. Searle J. Minds, Brains, and Science. Oxford : Oxford U. Press, 1984. 142 p.
20. Zahavi D. Husserl’s Phenomenology. Palo Alto : Stanford University Press, 2003. 312 р.
21. Андреева И.В. Ценностная картина мира как лингвистическая и философская категорія. Аналитика культурологии. 2006. № 3. C. 14–21.
22. Андрейчук Н.І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVII століття. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. 277 с.
23. Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки – критический анализ. Москва : Наука, 1985. 246 с.
24. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Когнитивное репрезентирование как механизм виртуализации реальности. Вируалистика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты. Москва : Прогресс-Традиция, 2004. С. 262–285.
25. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. Москва : Прогресс, 1989. 616 с.
26. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1979. 424 с.
27. Борчиков С.А. Метафизика виртуальности. Труды лаборатории виртуалистики. 2000. Вып. 8. С. 29–33.
28. Будко В.В. Адекватность научного познания. Харьков : Логос, 1990. 154 с.
29. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Санкт-Петербург : Наука, 2001. 516 с.
30. Девтерев И.В. Философский анализ феномена интерактивной научной деятельности в INTERNET (феноменологический, эвристический и прагматический аспекты). Киев, 2000. 188 с.
31. Дудок Р.І. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 358 с.
32. Зацний Ю.А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття : англо-український словник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 360 с.
33. Єнікєєва С.М. Система словотвору сучасної англійської мови: синергетичний аспект (на матеріалі новоутворень кінця ХХ – початку ХХІ століть). Київ, 2011. 438 с.
34. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля. Москва : Дом интеллектуальной книги, 1999. 267 c.
35. Камша В.П., Камша Л.С., Камша Ю.В. Про кібернетику другого етапу НТР. Складні системи і процеси. 2010. № 1 (17). С. 25–41.
36. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
37. Кутырев В.А. Культура и технология: борьба миров. Москва : Прогресс-Традиция, 2001. 336 с.
38. Лосев А.Ф. Вещь и имя. Бытие. Имя. Космос. Москва : Мысль, 1993. С. 805–872.
39. Мамардашвили М.К., Пятигорский А.М. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке. Москва : Школа, 1997. 216 с.
40. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. Избр. ст., докл., выступ., интервью. Москва : Прогресс, 1999. 415 с.
41. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків : Константа, 2004. 292 с.
42. Мартинюк С.С. Метафізичні виміри людського буття. Запоріжжя : Запорізький державний університет, 2001. 198 с.
43. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику. Москва : Флинта, 2007. 296 с.
44. Мерло-Понти М. Феноменологія сприйняття. Київ : Український Центр духовної культури, 2001. 552 с.
45. Морозова А.К. Проблема значения в свете современных семантических теорий. Вісник ХНУ. 2004. № 635. С. 114–117.
46. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лигвистика. Москва : АСТ, Восток-Запад, 2007. 315 c.
47. Потапенко С.І. Орієнтаційна семантика: дискурсивне втілення. Вісник Львівського університету. 2011. Вип. 52. С. 253–261.
48. Селиванова Е.А. Процессы неологизации в ракурсе динамики этносознания. Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках. Днепропетровск : Пороги, 2007. С. 57–60.
49. Степанов Ю.С. В трёхмерном пространстве языка: Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. Москва : Наука, 1986. 336 с.
50. Хайдеггер М. Язык. Москва : Фолио, 2003. 374 с.
51. Шепель Ю.А. Міжгалузева термінологічна омонімія у сучасній англійській мові. Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2010. 335 с.
52. Шпет Г. Явление и смысл (Феноменология как основная наука и ее проблемы). Москва : Наука, 2001. 219 с.
Опубліковано
2021-11-10
Як цитувати
Семеніст, І. В., & Махачашвілі, Р. К. (2021). ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ГЛОБАЛІЗОВАНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА СХІДНИХ МОВ). Нова філологія, (83), 235-243. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-34
Розділ
Статті