СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

  • С. В. КІЙКО
  • О. Д. КУДРЯВЦЕВА
Ключові слова: абревіатури, омонімія, закон Менцерата, синергетична модель

Анотація

Стаття присвячена розгляду синергетичного потенціалу абревіації у сучасній німецькій мові. Наведено низку класифікацій та таксономічний опис скорочень у сучасній німецькій мові, які проаналізовано з двох позицій – графемної та морфологічної. Властивості абревіатур описано з огляду на їх довжину, довжину їх вихідних фраз і фразових сегментів, що використані чи опущені при створенні абревіатур. Абревіатури покласифіковано за структурно-формальними ознаками та інформаційним навантаженням окремих літер.

Дослідження має на меті дати відповіді на такі питання: Як розташовані графеми в ініціалізмах? Які моделі абревіації є найчастотнішими і чи трапляються оказіональні моделі утворення скорочень? Яка середня кількість букв у абревіатурах? Яке співвідношення ініціалізмів, інших видів абревіатур та кількості складових у вихідних словосполученнях? Загальна кількість омонімічних скорочень у німецькій мові, виписаних з 5-го видання словника абревіатур Duden, дорівнює 6403 одиниці, покласифіковані за різними моделями.

Корпус проаналізовано на двох рівнях – графемному та морфологічному. На графемному рівні розглянуто кількість елементів абревіатур та їхніх вихідних фраз (моделі розташування ініціальних літер та їх співвідношення з вихідними складовими словосполучень), а також способи їх графічного представлення, в той час як морфологічний рівень враховує морфологічний склад абревіатур і їх вихідні фразові елементи, вживання та пропуск лексичних та функціональних слів. Встановлено, що розподіл кількості омонімічних абревіатур залежно від кількості позначуваних ними слів i словосполучень, а також залежність кількості омонімів від довжини абревіатур описується законом Менцерата і вписується у синергетичну модель омонімії.

Посилання

1. Кійко С. В. Синергетика омонімії як мовного, мовленнєвого і міжмовного явища [монографія]. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. 532 с.
2. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. 4-е изд., стереотип. Москва : УРСС, 2013. 208с.
3. Солсо Р. Когнитивная психология. 6-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 589 с.
4. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. Москва : УРСС, 2009. 370 с.
5. Третьякова К. В. Природа та особливості абревіальної омонімії в латинській мові. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки : Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк : Вид-во ВНУ, 2010. № 8. С. 232–234.
6. Турчин М. Контрастивний аналіз омонімії скорочень сучасної німецької та української мов на структурно-семантичному рівні. Науковий вісник Чернівецького університету. № 114 : Германська філологія. Чернівці : Рута, 2001. С. 24–31.
7. Altmann G. Prolegomena to Menzerath’s Law. Glottometrika. 1980. Nr. 1. S. 1–10.
8. Best K.-H. Quantitative Linguistik. Eine Annäherung. 3. Aufl. Göttingen : Peust & Gutschmidt Verlag, 2006. 154 S.
9. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Hrsg. von G. Drosdowski. 6. Aufl. Mannheim / Wien / Zürich : Dudenverlag, 2006. 1816 S.
10. Menzerath P. Die Architektonik des deutschen Wortschatzes. Bonn : Dümmler, 1954. 131 S.
11. Nonlinear Regression Analysis Program / Ph. H. Sherrod. Copyright 1991-2001.
12. Schlobinski P. Von "hdl" bis "cul8r" : Sprache und Kommunikation in den Neuen Medien. Mannheim [u.a.] : Dudenverlag, 2006. 336 S.
13. Steinhauer A. Duden. Das Wörterbuch der Abkürzungen. 5. Aufl. Mannheim / Wien / Zürich : Dudenverlag, 2005. 480 S.
Опубліковано
2020-05-26
Як цитувати
КІЙКО, С. В., & КУДРЯВЦЕВА, О. Д. (2020). СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ. Нова філологія, (79), 35-45. вилучено із http://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/8
Розділ
Статті