СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУ ПОЛІТИКА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

Стаття репрезентує поетапний механізм реконструкції синергетичної моделі концепту ПОЛІТИКА, організованої за традиційним принципом «ядро – ближня – дальня – крайня периферія» у свідомості американського соціуму. Пропонована ядерно-периферійна стратифікація синергетичного ракурсу відрізняється від аналогічної організації концепту в когнітивному вимірі, хоча залучення когнітивних засобів як допоміжних інструментів синергетичної розвідки не виключається. У когнітивній польовій моделі ПОЛІТИКИ з попереднього дослідження використовувався суто мережевий формат реконструкції (концептуальна модель за методикою «семантика лінгвальних мереж», пропозиційні схеми якої через операції когнітивної інтерпретації та промінантності сортувалися за спадною частотністю з віднесенням до ядра та периферійних зон відповідно). Натомість синергетичну польову модель пропонується генерувати в матричній формі, що структурно утримується мережевими елементами. Для цього обираються чотири комплекти дослідницького матеріалу, у яких ступінь варіативності опису ПОЛІТИКИ виступає критерієм поділу концепту на ядро і периферію. Так, тлумачні лінгвістичні та фахові політичні словники (перший комплект) подають теоретично-абстраговану інформацію про ПОЛІТИКУ, інваріантну для всіх учасників комунікації американського соціуму, що ототожнюється з ядром концепту. Решта комплектів (політичний дискурс, публіцистичний дискурс, тезаурусні й ідіоматичні словники) репродукують практичну актуалізацію інформації про ПОЛІТИКУ, а тому варіативність такої експлікації виступає критерієм виділення периферійних зон – ближньої (політичний дискурс), дальньої (публіцистичний дискурс), крайньої (тезаурусні й ідіоматичні джерела). Названі комплекти матеріалів, опрацьовані компонентним аналізом і когнітивною інтерпретацією, продукують чотири матриці ПОЛІТИКИ, котрі у разі схожості доменів транслюються у геометрично- польову форму. Отримана фігура аналізується на предмет гомотетичної самоподібності Евкліда. Якщо математичною перевіркою вдається довести гомотетію фігури, робиться висновок, що концепт ПОЛІТИКА має дійсно ознаки самоподібності у свідомості американського соціуму.