МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ АУДИТОРІЄЮ ХАРИЗМАТИЧНИХ ОЗНАК ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
Стаття містить обґрунтування вербально-графічної моделі механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. Для реалізації мети дослідження автором запропоновано узагальнену класифікацію ознак формальних і неформальних особистостей публічних харизматичних лідерів. У процесі теоретичного пошуку було виявлено необхідність формування складу оптимального термінологічного інструментарію, покликаного забезпечити повноту й однозначність наукового опису феномену комунікативної поведінки публічної харизматичної особистості та механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. У результаті аналізу пропонованих авторами з різних галузей (психології, соціології, лінгвістики) ознак харизматичної комунікації у статті було запропоновано поділ на цільові ознаки та засоби актуалізації цілей спілкування. З метою створення зазначеної вище моделі за результатами теоретичного пошуку у статті було систематизовано особистісні характеристики мовця, представника аудиторії, умови комунікації, що можуть впливати на сприйняття харизматичних ознак. Для уникнення розуміння харизми в широкому сенсі автор роботи надає своє визначення цього явища, що відповідає меті започаткованого міждисциплінарного дослідження. У роботі представлено вербально-графічну модель механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості, що була розроблена на основі піраміди сфер духовного буття індивіда О. Клименюка. Запропонована модель представляє зазначений механізм як взаємодію двох систем, харизматичного мовця і реципієнта, який має певний культурний рівень, у навколишньому середовищі (конкретні умови комунікації). Ця модель обґрунтовує процес вибору оптимальних вербальних і невербальних засобів комунікації для здійснення максимального харизматичного впливу на реципієнта. Вказано на перспективність використання моделі в майбутніх міждисциплінарних дослідженнях здійснення сугестивного впливу лідера-мовця на аудиторію.
Посилання
2. Калита А. Энергетика речи : монография. Киев : Кафедра, 2016. 292 с.
3. Клименюк А. Знание, познание, когниция : монография. Тернополь, 2010. 304 с.
4. Клименюк А., Калита А. Энергетическая система и механизмы реализации когнитивных процессов. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». Харків, 2012. № 1. C. 10–19.
5. Петлюченко Н. Модель харизматичної комунікації у німецькому та українському публічному дискурсі. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2012. Т. 12. С. 392–401. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2012_12_41.
6. Петлюченко Н. Харизматика : мовна особистість і дискурс : монографія. Одеса : Астропринт, 2009. 464 с
7. Стернин И. Введение в речевое воздействие. Воронеж, 2001. 266 с.
8. Тараненко Л. Пирамида Клименюка – универсальный методологический инструментарий когнитивистики. Актуальні питання іноземної філології : науковий журнал. Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2019. № 11. С. 123–131.
9. Adair-Toteff C. Charisma, Social Aspects of. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences / ed. J.D. Wright. Second Edition. Elsevier, 2015. P. 353–357.
10. Antonakis J., Fenley M., Liechti S. Learning charisma. Transform yourself into the person others want to follow. Harvard Business Review. 2012. Vol. 90 (6). P. 127–147.
11. Awamleh R. Towards A Model of Charismatic Non-Verbal Impression Management. International Business & Economics Research Journal (IBER). 2011. Vol 2. № 7. P. 27–38.
12. Bensman J., Givant M. Charisma and Modernity: The Use and Abuse of a Concept. Social Research. 1975. Vol. 42 (4). P. 570–614.
13. Conger J. Charismatic and transformational leadership in organizations: An insider’s perspective on these developing streams of research. Leadership Quarterly. 1999. Vol. 10. P. 145–179.
14. De Vries R., Bakker-Pieper A., Oostenveld W. Leadership = Communication? The Relations of Leaders’ Communication Styles with Leadership Styles, Knowledge Sharing and Leadership Outcomes. Journal of business and psychology. 2010. Vol. 25. P. 367–380.
15. The Perception of Charisma from Voice: A Cross-Cultural Study / F. D’Errico et al. Proceedings – 2013 : Humaine Association Conference on Affective Computing and Intelligent Interaction. ACII. 2013. P. 552–557.
16. Fabbi P. The effects of charismatic communication training on leader communication effectiveness. Doctoral dissertation / Olivet Nazarene University, 2013. 162 p.
17. Fragouli E. The dark-side of charisma and charismatic leadership. The Business and Management Review. 2018. Vol. 9. № 4. P. 298–307.
18. Gutnyk A., Niebuhr O., Gu W. Speaker Charisma Analyzed through the Cultural Lens. In 2021 12’th International Symposium on Chinese Spoken Language Processing (ISCSLP) IEEE. 2021. URL: https://findresearcher.sdu.dk:8443/ws/files/182043942/ASpeaker_charisma_analyzed_through_the_cultural_lens.pdf (дата звернення: 03.10.2021).
19. A follower-centric perspective on charismatic leadership: An integrative review and agenda for future research / J. Harrison et al. Routledge International Handbook of Charisma. 2020. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-03086811/document (дата звернення: 03.10.2021).
20. Heracleous L., Klaering L.A. Charismatic Leadership and Rhetorical Competence: An Analysis of Steve Jobs’s Rhetoric. Group & Organization Management. 2014. Vol. 39. P. 131–161.
21. Influence of age, gender and sample duration on the charisma assessment of German speakers / O. Jokisch et al. In Studientexte zur Sprachkommunikation: Elektronische Sprachsignalverarbeitung. P. 224–231. URL: http://www.essv.de/pdf/2018_224_231.pdf (дата звернення: 03.10.2021).
22. Klein K.J., House R.J. On fire: Charismatic leadership and levels of analysis. The Leadership Quarterly. 1995. Vol. 6 (2). P. 183–198.
23. Louekari L. Charismatic communication style in knowledge-intensive organizations. Master’s thesis / Aalto University. School of Business, 2015. 60 p.
24. Riggio R., Riggio H. Social Psychology and Charismatic Leadership. Leadership at the crossroads: Social psychology and Leadership / Ed. D.R. Forsyth, C. Hoyt, G. Goethals. Praeger, 2008. P. 30–44.
25. Sandberg Y., Moreman C.M. Common Threads among Different Forms of Charismatic Leadership. Journal of Religion and Business Ethics. 2015. Vol. 3. Art.19. URL: https://via.library.depaul.edu/jrbe/vol3/iss1/19.
26. Tan H.H., Wee G. The Role of Rhetoric Content in Charismatic Leadership: A Content Analysis of a Singaporean Leader’s Speeches. International Journal of Organization Theory and Behavior. 2002. Vol. 5 (3/4). P. 317–342.
27. Towler A.J. Effects of charismatic influence training on attitudes, behavior, and performance. Personnel Psychology. 2003. Vol. 56 (2). P. 363–381.
28. Tucker R.C. Personality and Political Leadership. Political Science Quarterly. 1977. Vol. 92 (3). P. 383–393.
ISSN 
.png)
