METHODOLOGICAL SPECIFICITY OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH OF NONVERBAL MEANS USED IN CHARISMATIC COMMUNICATION
Keywords:
verbal means of communication, non-verbal means of communication, charismatic speaker, communication, research methodology.
Abstract
The article is focused on substantiation of the main methodological stipulationsviewed within the interdisciplinary study of the non-verbal means’ interrelationship in charismatic speakers’ communication. To fulfill the research aim, the author carried out a retrospective review of the existing linguistic ideas on the interaction of verbal and non-verbal elements of communication. At the next stage of the study, the author analysed the terminological apparatus of the variety of non-verbal means used in communication as well as justified the need to create a unified system of non-verbal means typical of the charismatic speech. The article also examines the nature and methodological essence of verbal and non-verbal means’interplay and puts forward the summary of the available set of their main classes presented as a system in in the form of a table. Having defined that a charismatic speakers’ use of verbal, non-verbal and paraverbal means of communication depends on their correct choice of communicative strategies and tactics, the author carries out a thorough analysis of the strategies and tactics typical of charismatic communication, as well as outlines communicative means that actualise them in speech as presented in studies by other scholars. Based on the results of the analysis it was defined that the majority of the existing studies ignore the existence of a clear hierarchical subordination and methodological functions of the mentioned concepts. Using the system of means of communicative-subliminal influence, advanced by Alla Kalyta and Larysa Taranenko, the article suggests the conventionalisation of a number of strategies, tactics, methods, techniques and means employed by charismatic speakers to exert a suggestive influence on the audience, in order to eliminate certain contradictions and inaccuracies in their definitions. The author also points out at the prospects of further terminological apparatus conventionalisation with the aim of scientific description of the specificity of non-verbal means functioning in the charismatic speech as well asof their interaction with verbal means by way of structuring them in the form of a certain mega-system of the concepts considered in the paper.
References
1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 342 с.
2. Білик О. І. Лінгвостилістичні особливості реалізації стратегій передвиборчого дискурсу (на матеріалі промов Дональда Трампа). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: Збірник наукових праць. 2017. № 27 (2). С. 14–16.
3. Гулієва Д. О. Вербальне та невербальне втілення комунікативної стратегії докору (на матеріалі англомовного кінодискурсу). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2015. № 2. С. 215–220.
4. Дмитрук О. В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2006. 21 с.
5. Дубик В. Невербальні та вербальні засоби комунікації в політичному дискурсі ЗМІ. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 18. С. 31–36.
6. Завальська Л. В. Комунікативна стратегія аргументації в українському політичному дискурсі. Одеський лінгвістичний вісник. 2017. С. 66–69.
7. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлення. Київ, 2001. 351 c.
8. Калита А. А. Актуалізація емоційно-прагматичного потенціалу висловлення : монографія. Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. 320 c.
9. Калита А. А., Тараненко Л. І. Система цілей та засобів сугестивного впливу в комунікації. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2012. № 15(2). С. 47–56.
10. Кліщевська М. Комунікативнa тактикa позиціонування в українськомовному маркетинговому дискурсі. Мова: класичне – модерне –постмодерне : збірник наукових праць. 2018. Вип. 3. С. 36–46.
11. Клименюк О. В. Методологія та методи наукового дослідження : навчальній посібник. Київ : «Міленіум», 2005. 186 с.
12. Матієнко-Сільницька А. В. Просодія переконування в усних англомовних судовому та релігійному дискурсах (інструментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеса, 2021. 24 с.
13. Одарчук Н., Неділько С. Реалізація мовленнєвого впливу в сучасному англомовному релігійному дискурсі. Актуальні питання іноземної філології. 2018. Вип. № 9. С. 154–161.
14. Петлюченко Н. В. Харизматика: мовна особистість і дискурс : монографія. Одеса : Астропринт, 2009. 464 с.
15. Петренко І. Кореляція вербального та невербального планів вираження у сучасному англомовному медіадискурсі. Наукові записки
[Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія «Філологія (мовознавство»). 2013. Вип. 17. С. 230–235.
16. Рибалко М.-М. О. Вербальний та невербальний аспекти дискурсивної поведінки обманника (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози)) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2008. 20 с.
17. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
18. Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2009, 37 с.
19. Сотников А. В. Взаємодія вербальних та невербальних засобів комунікації у політичному дискурсі (на матеріалі британських політичних промов). Лінгвістика ХХІ століття. 2014. С. 162–170.
20. Теличко В. Вербальні та невербальні засоби реалізації стратегії інформування на англомовних професійних інтернет-форумах. Studia linguistica. 2013. Вип.7. С. 407–414.
21. Шкіцька І. Ю. Маніпулятивна стратегія позитиву в українській мові : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2013. 35 с.
22. Фролова І. Є. Дискурсивна стратегія як організуючий конституент вербально-соціальної інтеракції. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 242–249.
23. Храбан Т. Дискурсивна стратегія дослідження сучасного українського неінституційного військового дискурсу. Соціальні комунікації: теорія і практика. 2022. Вип. 13(2). С. 157–169.
24. Abelin Åsa C. Charisma – who has charisma and can I get it? Journal of Speech Sciences. 2017. Vol. 6(2). P. 3–5.
25. Artym K. Verbalization of communicative strategies and tactics in the speech genre of parliamentary debate (based on debates in the House of Commons on March 25, 2013). Computer Sciences and Engineering 2013 (CSE-2013), 21–23 November 2013, Lviv, Ukraine. P. 243–247.
26. Birdwhistell R.-L. Kinesics and Context: Essays on Body Motion and Communication. Philadelphie. PA: University of Pennsylvania Press, 1970. 352 p.
27. Burgoon J. K., Guerrero L. K., Floyd K. Nonverbal communication. Allyn & Bacon, 2010. 542 p.
28. Campbell A., Rushton, J. P. Bodily communication and personality. British Journal of Social & Clinical Psychology. 1978. Vol. 17(1). P. 31–36.
29. D'Errico F., Signorello R., Demolin D., Poggi I. The perception of charisma from voice: A crosscultural study. In Affective Computing and Intelligent Interaction (ACII), 2013 Humaine Association Conference on Affective Computing and Intelligent Interaction (ACII), 2013. P. 552–557.
30. Driven R., Verspoor M. Cognitive Exploration of Language and Linguistics. John Benjamins, 1998. 277 p.
31. Fabbi P. The effects of charismatic communication training on leader communication effectiveness : Doctoral dissertation. Olivet Nazarene University, 2013. 174 p.
32. Fiol C. M., Harris D., House R. Charismatic leadership: Strategies for effecting social change. The Leadership Quarterly. 1999. Vol. 10(3). P. 449–482.
33. Grabo A., Spisak B. R., Vugt, M. V. Charisma as signal: An evolutionary perspective on charismatic leadership. Leadership Quarterly. 2017. Vol. 28. P. 473–485.
34. Gutnyk A., Niebuhr O., Gu W. Speaker Charisma Analyzed through the Cultural Lens. In 2021 12th International Symposium on Chinese Spoken Language Processing (ISCSLP) IEEE, 2021.
35. Hartog D. N., Verburg R. M. Charisma and rhetoric: Communicative techniques of international business leaders. Leadership Quarterly. 1997. Vol. 8. P. 355–391.
36. Heracleous L., Klaering L. A. Charismatic Leadership and Rhetorical Competence: An Analysis of Steve Jobs’s Rhetoric. Group & Organization Management. 2014. Vol. 39(2). P. 131–161.
37. Jacquart P., Antonakis J. When does charisma matter for top-level leaders? Effect of attributional ambiguity. Academy of Management Journal. 2015. Vol. 58(4). P. 1051–1074.
38. Jensen U., Rohner D., Bornet O., Carron D., Garner P., Loupi D., Antonakis J. Combating COVID-19 with Charisma: Evidence on Governor Speeches in the United States. The Leadership Quarterly, 2023.
39. Key M. R. Nonverbal communication today : current research / edited by Mary Ritchie Key. Mouton, 1982. 336 p.
40. Klein K. J., House R. J. On fire: Charismatic leadership and levels of analysis. The Leadership Quarterly. 1995. Vol. 6(2). P. 183–198.
41. Krauss R. M., Chen Y., Chawla P. Nonverbal behavior and nonverbal communication: What do conversational hand gestures tell us? Advances in experimental social psychology / M. Zanna (Ed.). San Diego, CA: Academic Press. 1996. 71 p.
42. Mehrabian A., Wiener M. Decoding of Inconsistent Communications. Journal of Personality and Social Psychology. 1967. Vol. 6 (1). P. 109–114.
43. Mrozková I. Bednaříková B. Introduction to leadership communication. Olomouc : Univerzita Palackého, 2014. 126 p.
44. Niebuhr O., BremA., Novák- Tót E., Voße J. Charisma in business speeches: A contrastive acoustic-prosodic analysis of Steve Jobs and Mark Zuckerberg. In J. Barnes, A. Brugos, S. Shattuck-Hufnagel, & N. Veilleux (Eds.), Proceedings of the 8th International Conference of Speech Prosody, 2016. P. 79.
45. Pease A., Pease B. The Definitive Book of Body Language. New York, NY: Bantam, 2004. 121 p.
46. Pradhan R, Pradham, S. Charismatic Leadership and Rhetoric: A Critical Review. Asian Journal of Research in Business Economics. 2012. Vol. 2(6). P. 146–160.
47. Rodrigo S. R. “A Reader , Not a Speaker” : On the Verbal , Paraverbal and Nonverbal Communication Trichotomy. Revista Digital de Investigación
en Docencia Universitaria. 2018. Vol. 11(1). P. 172–186.
48. Schubert G. Nonverbal communication as political behavior. / In Key, M. R., and Prezios i, D. (eds.). Nonverbal communication today. Berlin, Boston, 1982. P. 69–86.
49. Tan H. H., Wee G. The Role of Rhetoric Content in Charismatic Leadership: A Content Analysis of a Singaporean Leader's Speeches. International Journal of Organization Theory and Behavior. 2002. Vol. 5 (3/4). P. 317–342.
50. Towler A. J. Effects of charismatic influence training on attitudes, behavior, and performance. Personnel Psychology. 2003. Vol. 56(2). P. 363–381.
2. Білик О. І. Лінгвостилістичні особливості реалізації стратегій передвиборчого дискурсу (на матеріалі промов Дональда Трампа). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: Збірник наукових праць. 2017. № 27 (2). С. 14–16.
3. Гулієва Д. О. Вербальне та невербальне втілення комунікативної стратегії докору (на матеріалі англомовного кінодискурсу). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2015. № 2. С. 215–220.
4. Дмитрук О. В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2006. 21 с.
5. Дубик В. Невербальні та вербальні засоби комунікації в політичному дискурсі ЗМІ. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 18. С. 31–36.
6. Завальська Л. В. Комунікативна стратегія аргументації в українському політичному дискурсі. Одеський лінгвістичний вісник. 2017. С. 66–69.
7. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлення. Київ, 2001. 351 c.
8. Калита А. А. Актуалізація емоційно-прагматичного потенціалу висловлення : монографія. Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. 320 c.
9. Калита А. А., Тараненко Л. І. Система цілей та засобів сугестивного впливу в комунікації. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2012. № 15(2). С. 47–56.
10. Кліщевська М. Комунікативнa тактикa позиціонування в українськомовному маркетинговому дискурсі. Мова: класичне – модерне –постмодерне : збірник наукових праць. 2018. Вип. 3. С. 36–46.
11. Клименюк О. В. Методологія та методи наукового дослідження : навчальній посібник. Київ : «Міленіум», 2005. 186 с.
12. Матієнко-Сільницька А. В. Просодія переконування в усних англомовних судовому та релігійному дискурсах (інструментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеса, 2021. 24 с.
13. Одарчук Н., Неділько С. Реалізація мовленнєвого впливу в сучасному англомовному релігійному дискурсі. Актуальні питання іноземної філології. 2018. Вип. № 9. С. 154–161.
14. Петлюченко Н. В. Харизматика: мовна особистість і дискурс : монографія. Одеса : Астропринт, 2009. 464 с.
15. Петренко І. Кореляція вербального та невербального планів вираження у сучасному англомовному медіадискурсі. Наукові записки
[Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія «Філологія (мовознавство»). 2013. Вип. 17. С. 230–235.
16. Рибалко М.-М. О. Вербальний та невербальний аспекти дискурсивної поведінки обманника (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози)) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2008. 20 с.
17. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
18. Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2009, 37 с.
19. Сотников А. В. Взаємодія вербальних та невербальних засобів комунікації у політичному дискурсі (на матеріалі британських політичних промов). Лінгвістика ХХІ століття. 2014. С. 162–170.
20. Теличко В. Вербальні та невербальні засоби реалізації стратегії інформування на англомовних професійних інтернет-форумах. Studia linguistica. 2013. Вип.7. С. 407–414.
21. Шкіцька І. Ю. Маніпулятивна стратегія позитиву в українській мові : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ, 2013. 35 с.
22. Фролова І. Є. Дискурсивна стратегія як організуючий конституент вербально-соціальної інтеракції. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2009. № 3. С. 242–249.
23. Храбан Т. Дискурсивна стратегія дослідження сучасного українського неінституційного військового дискурсу. Соціальні комунікації: теорія і практика. 2022. Вип. 13(2). С. 157–169.
24. Abelin Åsa C. Charisma – who has charisma and can I get it? Journal of Speech Sciences. 2017. Vol. 6(2). P. 3–5.
25. Artym K. Verbalization of communicative strategies and tactics in the speech genre of parliamentary debate (based on debates in the House of Commons on March 25, 2013). Computer Sciences and Engineering 2013 (CSE-2013), 21–23 November 2013, Lviv, Ukraine. P. 243–247.
26. Birdwhistell R.-L. Kinesics and Context: Essays on Body Motion and Communication. Philadelphie. PA: University of Pennsylvania Press, 1970. 352 p.
27. Burgoon J. K., Guerrero L. K., Floyd K. Nonverbal communication. Allyn & Bacon, 2010. 542 p.
28. Campbell A., Rushton, J. P. Bodily communication and personality. British Journal of Social & Clinical Psychology. 1978. Vol. 17(1). P. 31–36.
29. D'Errico F., Signorello R., Demolin D., Poggi I. The perception of charisma from voice: A crosscultural study. In Affective Computing and Intelligent Interaction (ACII), 2013 Humaine Association Conference on Affective Computing and Intelligent Interaction (ACII), 2013. P. 552–557.
30. Driven R., Verspoor M. Cognitive Exploration of Language and Linguistics. John Benjamins, 1998. 277 p.
31. Fabbi P. The effects of charismatic communication training on leader communication effectiveness : Doctoral dissertation. Olivet Nazarene University, 2013. 174 p.
32. Fiol C. M., Harris D., House R. Charismatic leadership: Strategies for effecting social change. The Leadership Quarterly. 1999. Vol. 10(3). P. 449–482.
33. Grabo A., Spisak B. R., Vugt, M. V. Charisma as signal: An evolutionary perspective on charismatic leadership. Leadership Quarterly. 2017. Vol. 28. P. 473–485.
34. Gutnyk A., Niebuhr O., Gu W. Speaker Charisma Analyzed through the Cultural Lens. In 2021 12th International Symposium on Chinese Spoken Language Processing (ISCSLP) IEEE, 2021.
35. Hartog D. N., Verburg R. M. Charisma and rhetoric: Communicative techniques of international business leaders. Leadership Quarterly. 1997. Vol. 8. P. 355–391.
36. Heracleous L., Klaering L. A. Charismatic Leadership and Rhetorical Competence: An Analysis of Steve Jobs’s Rhetoric. Group & Organization Management. 2014. Vol. 39(2). P. 131–161.
37. Jacquart P., Antonakis J. When does charisma matter for top-level leaders? Effect of attributional ambiguity. Academy of Management Journal. 2015. Vol. 58(4). P. 1051–1074.
38. Jensen U., Rohner D., Bornet O., Carron D., Garner P., Loupi D., Antonakis J. Combating COVID-19 with Charisma: Evidence on Governor Speeches in the United States. The Leadership Quarterly, 2023.
39. Key M. R. Nonverbal communication today : current research / edited by Mary Ritchie Key. Mouton, 1982. 336 p.
40. Klein K. J., House R. J. On fire: Charismatic leadership and levels of analysis. The Leadership Quarterly. 1995. Vol. 6(2). P. 183–198.
41. Krauss R. M., Chen Y., Chawla P. Nonverbal behavior and nonverbal communication: What do conversational hand gestures tell us? Advances in experimental social psychology / M. Zanna (Ed.). San Diego, CA: Academic Press. 1996. 71 p.
42. Mehrabian A., Wiener M. Decoding of Inconsistent Communications. Journal of Personality and Social Psychology. 1967. Vol. 6 (1). P. 109–114.
43. Mrozková I. Bednaříková B. Introduction to leadership communication. Olomouc : Univerzita Palackého, 2014. 126 p.
44. Niebuhr O., BremA., Novák- Tót E., Voße J. Charisma in business speeches: A contrastive acoustic-prosodic analysis of Steve Jobs and Mark Zuckerberg. In J. Barnes, A. Brugos, S. Shattuck-Hufnagel, & N. Veilleux (Eds.), Proceedings of the 8th International Conference of Speech Prosody, 2016. P. 79.
45. Pease A., Pease B. The Definitive Book of Body Language. New York, NY: Bantam, 2004. 121 p.
46. Pradhan R, Pradham, S. Charismatic Leadership and Rhetoric: A Critical Review. Asian Journal of Research in Business Economics. 2012. Vol. 2(6). P. 146–160.
47. Rodrigo S. R. “A Reader , Not a Speaker” : On the Verbal , Paraverbal and Nonverbal Communication Trichotomy. Revista Digital de Investigación
en Docencia Universitaria. 2018. Vol. 11(1). P. 172–186.
48. Schubert G. Nonverbal communication as political behavior. / In Key, M. R., and Prezios i, D. (eds.). Nonverbal communication today. Berlin, Boston, 1982. P. 69–86.
49. Tan H. H., Wee G. The Role of Rhetoric Content in Charismatic Leadership: A Content Analysis of a Singaporean Leader's Speeches. International Journal of Organization Theory and Behavior. 2002. Vol. 5 (3/4). P. 317–342.
50. Towler A. J. Effects of charismatic influence training on attitudes, behavior, and performance. Personnel Psychology. 2003. Vol. 56(2). P. 363–381.
Published
2023-12-05
How to Cite
Boichenko, M. K. (2023). METHODOLOGICAL SPECIFICITY OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH OF NONVERBAL MEANS USED IN CHARISMATIC COMMUNICATION. New Philology, (91), 12-21. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-2
Section
Articles
ISSN 
.png)
