КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУ ПОЛІТИКА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО КОРПУСУ COCA)

Анотація

Стаття розкриває механізм покрокової реконструкції когнітивної моделі ПОЛІТИКИ як первинно концептуальної інформації-денотативного значення, активованої лексемою politics у свідомості американського соціуму, що в процесі залучення конкретних когнітивних операцій трансформується в польову модель концепту за формулою «ядро – периферія». У якості автентичного дослідницького матеріалу використовується випадкова суцільна вибірка 1000 контекстів вживання слова politics (як імені концепту), вилучена з Корпусу сучасної англійської мови американського варіанту (COCA), на базі якої за методикою С. А. Жаботинської «семантика лінгвальних мереж» (СЛМ) визначаються асоційовані з ПОЛІТИКОЮ логічні предикати, тематично відсортовані пропозиційними схемами п’яти базових фреймів – предметного, акціонального, посесивного, ідентифікаційного, компаративного. Отримані схеми генерують концептуальну модель ПОЛІТИКИ, яка в подальшому піддається операціям промінантності (за Р. Ленекером) та когнітивної інтерпретації (за З. Д. Поповою та Й. А. Стерніним) із виведенням відповідних когнітивних диференційних ознак. Останні, із абстрагуванням до класифікаційних ознак, утворюють зміст ПОЛІТИКИ, який за показником спадної частотності реалізації ознак у проаналізованих дискурсивних контекстах ранжується в польовому вимірі: ядро – ближня – дальня – крайня периферія. Паралельно зміст досліджуваного концепту транслюється в макроструктуру ПОЛІТИКИ із виділенням образної й інформаційної складових, а також інтерпретаційного поля. У процесі імплементації дослідження автором описується хід прийнятих рішень, зокрема: 1) пропонуються власні ідеї щодо доцільності аналізу певних меж семантичної валентності лексеми politics з іншими словами (семантична суміжність та несуміжність колокацій ПОЛІТИКИ у контекстах); 2) дотримується точка зору про можливість ідентифікації у кожному контексті одночасно декількох пропозиційних схем; 3) обґрунтовується релевантність цілісного аналізу корпусної вибірки без поділу компактно укладеного матеріалу на метафоричні та неметафоричні ресурси. Водночас, автором пояснюється власне бачення ініційованого принципу екстраполяції методики СЛМ на методику семантико-когнітивного аналізу концептів, зокрема у статті репрезентується, наскільки тісно і якою мірою операції когнітивної інтерпретації та промінантності пов’язані з концептуальним аналізом С.А. Жаботинської. Зрештою, отримані автором наприкінці дослідження кількісні показники оглядаються постфактум з генеруванням остаточного висновку, що саме має найбільший сенс в концепті ПОЛІТИКА для американської спільноти.