ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)

Анотація

Стаття присвячена проблемам перекладу німецькомовних філософських текстів українською мовою. Сьогодні тексти спеціального спрямування, до яких належать, зокрема, і філософські, є прикладами, що містять суспільне значення. Щоденна потреба не тільки накопичувати соціально значущу інформацію, а й вміння її правильно доносити до реципієнта робить вивчення цієї проблематики актуальним. Сама проблема перекладу текстів філософської тематики дає підстави для розв'язання теоретичних проблем компаративістики, таких як встановлення міжмовних відповідностей, проблем перекладу термінів у їхній міжмовній гармонізації. Об'єктом дослідження є німецькомовні тексти філософського змісту, а предметом – особливості перекладу німецькомовних текстів філософської тематики українською мовою. У процесі дослідження переважно застосовувалися семантичний аналіз, порівняльний і порівняльно-перекладацький методи, а також залучено метод суцільної вибірки, метод трансформації та інші. В якості матеріалу дослідження було використано оригінали філософських праць «Критика чистого розуму» І. Канта та «Буття і час» М. Гайдеґґера. Автори статті виокремлюють у межах філософської літератури лексичні та граматичні особливості, що суттєво впливають на результат і перебіг процесу перекладу. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграє термінологія. Як приклад наводиться аналіз тексту «Буття і час» М. Гайдеґґера. Під час дослідження було виявлено, що основною проблемою перекладу текстів цього філософа є поняття «Dasein» і комбіновані терміни, які використовує філософ: такі вирази, як «Zu-sein», «Weg-sein», «Mit-sein», просто «Sein» і «Sein des Dasein». Аналізуючи працю І. Канта «Критика чистого розуму», автори статті дійшли висновку, що для перекладу його тексту підходить застосування таких трансформацій, як лексичні, граматичні та лексико-граматичні, що не сприяють викривленню розуміння твору реципієнтами, а, отже, жодним чином не спотворюють прагматичну цінність перекладу.