ВИСЛОВЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ ЯК НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ

Ключові слова: ілокутив- ний намір, репрезентативи, директиви, комісиви, експре- сиви

Анотація

У статті представлено прагмалінгвістичний аналіз висловлень уза- гальненого змісту. Дослідження функціонування речень узагальненого змісту в мовленні та висновки стосовно комунікативної спрямовано- сті узагальнення окреслюють міркування щодо поліфункціональності узагальнених висловлень та варіативності їх прагмалінгвістичного статусу. Формуючи мовленнєвий акт, мовець вдається до висловлень узагальненого змісту, щоб з їхньою допомогою максимально реалі- зувати свій комунікативний намір, виконати комунікативне завдання. Висловлення узагальненого змісту виявляють тенденцію до функціо- нування як непрямих мовленнєвих актів. Водночас вони реалізують ті ж ілокутивні наміри, що й базові акти у структурі складних. Інакше кажучи, речення узагальненого змісту оформлюють класи непрямих репрезентативних, директивних, експресивних та комісивних мов- леннєвих актів. Використання висловлень узагальненого змісту як засобів непрямої комунікації детермінується специфікою прагматич- ної ситуації, що може конкретизуватись як попередні комунікативні невдачі адресанта, специфіка співрозмовників, бажання пом’якшити комунікативний намір, небажання нести відповідальність за свої вчинки, виконання непорядного комунікативного завдання, прихову- вання комунікативного наміру. Продукується висновок про те, що непряме вживання висловлень узагальненого змісту в ролі репрезентативів забезпечує певні кому- нікативні ефекти. Для репрезентативів це: а) ефект самозаспокоєння; б) увиразнення мовленнєвого портрету мовця; в) приглушення аген- тивності; г) послаблення емоційної напруги співрозмовника, ґ) вияв доброзичливості та прихильності до співрозмовника. Для директи- вів: а) ввічливість; б) мінімізація втручання у приватну сферу спів- розмовника; в) імперсоналізація; г) маскування непорядного кому- нікативного завдання. Для експресивів: а) неупереджене ставлення до співрозмовника; б) гумористичний ефект; в) прагматичний ефект провокативності. Непряме використання висловлень узагальненого змісту як комісивів, позначене ефектом переконливості.

Посилання

1. Бондаренко В. О варьировании пословиц со структурой односоставных предложений. Русский язык в школе. 1988. № 6. С. 73–77.
2. Дуденко О. Номінативна та комунікативна природа українських паремій : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2002. 17 с.
3. Садова Г. Семантико-синтаксична організація компаративних паремій : автореф. дис. … канд. філол. наук:10.02.02. Київ, 2006. 16 с.
4. Сидоркова Г. Прагматика паремий: пословицы и поговорки как речевые действия : автореф. дис. … докт. филол. наук: 10.02.01. Краснодар, 1999. 53 с.
5. Мерзлікіна О. Комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів’їв у художніх текстах (на матеріалі творів М. Сервантеса) : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.05. Київ, 2001. 14 с.
6. Калашник В. Структурно-функціональні різновиди афоризмів. Культура слова. Київ, 1989. Вип. 36. С. 94–97.
7. Шарманова Н. Категорія адресантності в комунікативній природі афоризмів. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2006. № 745. Вип. 49. С. 58–61.
Опубліковано
2021-06-23
Як цитувати
Юрчишин, Т. В., & Стецько, І. І. (2021). ВИСЛОВЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ ЯК НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ. Нова філологія, 2(81), 228-234. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-34
Розділ
Статті