ПРЕПОЗИТИВНЕ ВЖИВАННЯ ВИСЛОВЛЕНЬ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ В СТРУКТУРІ СКЛАДНОГО МОВЛЕННЄВОГО АКТУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МОВ)

Анотація

У статті аналізується поняття висловлень узагальненого змісту, що корелюють з іншими номінаціями, зокрема з пареміями (афоризмами, сентенціями, прислів’ями, максимами), абстрактно-авторськими реченнями, універсальними реченнями, загальнореферентними висловленнями. У процесі комунікації висловлення узагальненого змісту часто вживаються для реалізації комунікативного наміру мовця та використовуються у складних мовленнєвих актах. З огляду на це авторка досліджує функціонування висловлень узагальненого змісту у складному мовленнєвому акті, зокрема у їх препозиції. Матеріалом дослідження слугують висловлення узагальненого змісту, отримані шляхом вибірки з прозових та драматичних творів українських та польських письменників. У статті детально досліджені закономірності функціонування зазначеного типу висловлень при реалізації закону генералізації як одного із універсальних законів моделювання емпатії. Окрім того, з’ясовано, з якою комунікативною метою мовець вдається до препозитивного вживання висловлень узагальненого змісту у структурі складного мовленнєвого акту. Авторка робить висновок, що висловлення узагальненого змісту у препозиції вживається мовцем з метою моделювання емпатії, створення у слухача психологічного підґрунтя для сприйняття подальшої інформації або ж слугує визначальною для ходу думок відправною точкою, з якої розгортається відповідне міркування чи певна констатація. Водночас визначення феномена комунікативної емпатії передбачає проєкцію його лінгвістичного дефінування на комунікативну вісь. Ідеться про ті комунікативні ситуації, де мовець намагається співвіднести свою позицію з особливостями ментальних перцепцій реципієнта, які є актуальним орієнтиром для комунікатора. Багатоаспектний аналіз висловлень узагальненого змісту відкриває перспективи для дослідження їх певних специфічних ознак – компактності стилістичних прийомів і виразних засобів та лаконічності викладу етичної ідеї при їх препозитивному використанні у складних мовленнєвих актах.