ВІДОБРАЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗАКОНІВ У РЕЧЕННЯХ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ

Анотація

У статті окреслено наповнюваність поняття речення узагальненого змісту з урахуванням досягнень сучасної лінгвістичної науки, зокрема багатоаспектного аналізу синтаксичних одиниць. Комунікативно-прагматичний підхід передбачає врахування мовних та екстралінгвальних чинників. У плані екстралінгвальних чинників формування узагальненого змісту в реченнєвій структурі корелює із закономірностями процесу комунікації, в якому склалися певні закони. Отож автори здійснили аналіз висловлень узагальненого змісту в контексті комунікативних законів. Матеріалом дослідження слугують висловлення узагальненого змісту, отримані шляхом вибірки з прозових та драматичних творів українських та польських письменників. У статті згадуються важливі закони комунікації, а саме: закон дзеркального розвитку спілкування, закон довіри до зрозумілих висловлювань, закон емоційного пригнічування логіки, закон емоційної афіліації, закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль, закон комунікативного самозбереження, закон мовленнєвого поглинання емоцій, мовленнєвого посилення емоцій. Автори зазначають, що функціонування речень узагальненого змісту забезпечує дія трьох комунікативних законів, що конкретизуються як закон довіри до зрозумілих висловлень (загальновідомі сентенції виступають ефективним засобом мовленнєвого впливу), закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль (аналіз засвідчує, що висловлення узагальненого змісту часто використовуються в арсеналі поряд з іншими висловленнями, щоб досягти комунікативного успіху, посилити свій мовленнєвий вплив на слухача) та закон мовленнєвого самовпливу (словесне втілення ідеї або емоції на базі фонових беззаперечних істин формує цю ідею або емоцію в мовця). Водночас комунікативно-прагматичний підхід до аналізу узагальнених конструкцій відкриває для дослідження перспективи на предмет виявлення закономірностей функціонування цих речень у різних мовленнєвих жанрах та типах дискурсу.