СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕВФЕМІСТИЧНОГО ЕФЕКТУ НА ЛЕКСИКО- СЕМАНТИЧНОМУ РІВНІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Метою дослідження є висвітлення лексико-семантичних способів досягнення евфемістичного ефекту в англійській мові. Матеріалом дослідження стала вибірка публіцистичних контекстів загальною кількістю 110 одиниць. Джерелом фактичного матеріалу виступає публіцистичне видання “The Washington Post”, а також Британський національний корпус. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких лінгвістичних методів: методу контекстуального аналізу, методів семантичного та лінгвопрагматичного аналізу. Потреба маніпулювання свідомістю адресата пояснюється необхідністю приховати або «покращити» реальний стан речей. Це стосується, зокрема, соціально- політичної, військової й економічної сфер. Найбільш продуктивним рівнем евфемізації є лексико-семантичний рівень мовної системи. Саме на цьому рівні сугестивний і маніпулятивний характер евфемістичних субститутів виявляється найбільш сильно. Основними механізмами створення евфемізмів на цьому рівні виступають генералізація, метафоризація та метонімізація значення. Сутність генералізації полягає в заміщенні небажаного слова лексемою з більш широким значенням, наприклад “conflict” замість “war”. Метафоризація передбачає проведення семантичного зсуву, який заснований на певній очевидній схожості між предметом або поняттям у сфері табу та відповідним денотатом за межами цієї сфери, наприклад “ethnic cleansing” замість “genocide”. Метонімічне утворення евфемізмів базується на регулярному або оказіональному перенесенні імені з одного класу об’єктів або одиничного об’єкта на інший клас або окремий предмет, асоційований із цільовим поняттям за принципом їхньої суміжності, або залученості до спільної ситуації. Наприклад вулиця The Wall Street, на якій розташована фондова біржа, асоціюється з бізнесом загалом, у деяких негативних контекстах може вживатися замість лексичної одиниці “economy”. Причини появи евфемізмів криються у глибинах підсвідомості й історико-культурної пам’яті народу, зокрема потягу до уникнення номінації табуйованих явищ дійсності. Реакцією мовної системи на цю потребу стало створення одиниць, які маскують або не називають прямо небажані денотати. Первинною функцією евфемізмів є здійснення певного «запланованого» впливу на реципієнта, тобто досягнення «контрольованого» сприйняття адресатом якоїсь інформації, що розкриває сугестивний потенціал таких мовних одиниць. Основними принципами формування евфемізмів є нейтралізація негативно оціночних компонентів вихідного концепту, зниження ступеня негативної оцінки, зміна оцінного знаку висловлювання з негативного на позитивний.