ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ ЖАХУ В ХРОНОТОПІ РОМАНУ С. КІНГА «IT» В ОРИГІНАЛІ ТА ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей утворення жаху в хронотопі роману Стівена Кінга «It» в оригіналі та перекладі. Запропоноване дослідження визначається загальним науковим інтересом до визначення жанрових особливостей літератури жахів з позицій перекладознавства. В статті надається уточнення самого поняття жанру літератури жахів та його форм, аналізуються різні підходи до визначення хорору як жанру в рамках літературознавства та лінгвістики. Обгрунтовується виокремлення напрямку літератури жахів як «хорорістика».

Авторами обгрунтовуються думка, що жанрова особливість літератури жахів полягає в своєрідності елементів, які і формують жанр. Виділяються такі жанрові компоненти хорору, як композиція твору, пейзажно-портретний опис, характеристика героїв. З метою виявлення особливостей утворення жаху в досліджуваному романі порівнюється текст оригіналу та перекладу шляхом оцінки адекватності відтворення хронотопних маркерів. Аналіз хронотопних маркерів жаху в оригіналі та перекладі роману С. Кінга «It», дозволяє стверджувати, що головна функція полягає у створенні особливої атмосфери жаху, утворенні сюжетного напруження та емоційного стану персонажів реалізується за рахунок специфічних вербальних засобів, а саме – лексем з негативною емоційно-експресивною забарвленістю.

Аналіз хронотопних маркерів в оригіналі та перекладі дозволив авторам дійти висновку, що жанротвірними ознаками творів літератури жахів є наявність спецефічної лексики, що створює сюжетне напруження в тексті. Реалізований в дослідженні підхід до перекладу художнього тексту з позицій жанру дає змогу оцінити його адекватність зважаючи на вдалість/невдалість відтворення жанротвірних ознак оригіналу в перекладі. Виявлені неточності, а саме, буквальний переклад (порушення мовних норм мови перекладу), нейтралізація емоційно-експресивного забарвлення лексем, що виступають засобами утворення атмосфери жаху, в цілому негативно впливають на адекватність ПТ. В той же час, іноді неточності перекладу не порушуть жанpової настанови оригіналу, а навпаки сприяють її реалізації, що робить переклад адекватним з огляду на відтворення загальної атмосфери жаху. Перспективи подальшого дослідження пов’язані з аналізом способів відтворення жаху в інших компонентах художнього твору, та з’ясуванням продуктивних перeкладацьких прийомів.