ПРО КОНТЕКСТУАЛЬНУ ПЕРТИНЕНТНІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ВІДПОВІДНИКІВ (НА МАТЕРІАЛІ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ТРЕВЕЛ-ФІЛЬМІВ)

Анотація

В статті здійснюється спроба довести, що вміння перекладача з-поміж багатьох релевантних перекладацьких відповідників обирати ті, які можна вважати пертинентними, — один з необхідних кроків на шляху до створення адекватного цільового тексту. Досліджується телепродукт пізнавально-просвітницького типу, в якому спостерігається дифузія фільму-травелога, тревел-нарису та тревел-репортажу. Акцентується культурологічна та країнознавча інформація (як вербалізована, так і візуальна), яка відтворюється в цільовому тексті. Увага зосереджена на синхронному закадровому перекладі початку 21 ст. Вивчається, якого роду помилки і чому виникають в процесі перекладу і як вони впливають на адекватність сприйняття телепродукту в цілому.

Підкреслюється, що для перекладу таких фільмів треба брати до уваги: 1) жанрову специфіку оригіналу; 2) фонову культурну пресупозицію автора травелога, перекладача, іншокультурного глядача; 3) загальні закономірності та традиції кіноперекладу в культурі, яка сприймає. Переклад є міжкультурним посередником, що позначається на взаємодії тріади «телевізійний тревел-продукт — перекладач — іншокультурний глядач» Помилки, які аналізуються, доводять, що гармонія згаданої тріади легко руйнується на користь посилення ентропії через обмеженість фонових знань перекладача і невправний відбір відповідників, пертинентних в контексті відеофрагменту.

Для фільмів жанру «тревел» стратегія пертинентності обумовлена необхідністю вибору таких перекладацьких відповідників, які: 1) корелюють з лінгвістичною та культурною специфікою первотвору; 2) не порушують мультикодовості жанру; 3) не викривляють авторського «я» мандрівника; 4) реалізують основні функції жанру «травелог»; 5) не ігнорують дифузію різних жанрів тележурналістики в вихідному тексті; 6) орієнтовані на іншокультурного глядача.