СИНЕРГЕТИКА КОМПОЗИЦІЇ НІМЕЦЬКОЇ ФАЦЕТІЇ: АСПЕКТ САМООРГАНІЗАЦІЇ
Анотація
У статті досліджено чотирирівневу композицію сатиричного жанру фацетії. Найбільш широкий зміст поняття «композиція» отримує в концепції Е. Різель, доповненій Л.С. Піхтовніковою. За цією концепцією композиція кожного художнього твору є структурним упорядкуванням, ієрархією формальних, змістових та образних складників, що утворюють формальний, формально-змістовий, змістовий та асоціативно-образний рівні, які взаємозумовлені і разом системно відображають структуру і зміст художнього твору. Рівні композиції у художніх жанрах є постійними, а обсяг змісту кожного рівня характерний для кожного жанру. Попередньо у статті охарактеризовано жанр фацетії та надано системне визначення (виходячи з характеристик та соціальних і естетичних цілей цього жанру). Звернено увагу на базовий рівень композиції – формально- змістовий, на якому формуються основні мовленнєві форми для передання змісту (композиційно- та архітектоніко-мовленнєві форми). Із лінгвосинергетичної точки зору самоорганізація рівнів композиції та їх системна взаємодія відбувається під час розв’язання суперечностей цих рівнів. Описано суперечності, які постійно присутні в композиції не тільки фацетії, а й будь-якого художнього тексту. Особливу роль у розв’язанні суперечностей рівнів композиції відіграють вербальні маркери в тексті фацетії. Пояснено семіотичну природу вербальних маркерів, їх навантаження різними функціями на кожному рівні композиції. У статті наведено приклади рівнів композиції у фацетіях, зокрема приклади мовленнєвих форм на формально-змістовому рівні композиції, а також у текстах указано вербальні маркери, з’ясовано їх ієрархічні значення у самоорганізації сенсу фацетії. Перспективами подальших досліджень є вивчення із синергетичної точки зору композиції художніх жанрів, споріднених із фацетією малих форм, таких як шванк, байка, притча, анекдот, епіграма. Перспективою є також поглиблена студія таких механізмів самоорганізації змістового та асоціативно-образного рівнів композиції фацетії, які реалізуються атракторами і репелерами фацетії, виявляються в біфуркації (розгалуженні) уявлень персонажів, у параметрах порядку цього жанру.
Посилання
2. Гулуєва С.І. Немецкоязычные фацетии: положение среди родственных текстов. Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2009. № 35. С. 59–63.
3. Гулуєва С.І. Прагматичні функції у малих текстах гумористичного характеру. Матеріали V Міжнародної наукової конференції «Пріоритети германського та романського мовознавства». Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011. С. 147–151.
4. Виноградов В.В. О языке художественной прозы. Москва : Наука, 1980. 360 с.
5. Пихтовникова Л.С. Композиционно-стилистические особенности стихотворной басни (на материале немецких стихотворных басен ХVIII века) : дис... канд. филол. наук : 10.02.04. Киев, 1992. 338 с.
6. Пихтовникова Л.С. Тексты и методы: лингвостилистическая характеристика и интерпретация немецкой притчи как типа текста и как жанра. Зб. наук. статей «Проблеми семантики слова, речення та тексту». Вип. 8. Київ : КДЛУ, 2002. C. 259–265.
7. Riesel E. Theorie und Praxis der linguostilistischen Textinterpretation. Москва : Высшая школа, 1974. 184 с.
8. Пихтовникова Л.С. Композиционно-стилистические особенности стихотворной басни (на материале немецких стихотворных басен ХVIII века) : дис… канд. филол. наук : 10.02.04. Киев, 1992. 338 с.
9. Brandes, M.P. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. М. : Высшая школа, 1990. 320 с.
10. Пихтовникова Л.С. Синергетика композиции речевого произведения. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». Випуск 86. Харків, 2017. С. 103–109.
11. Armain K. Heinrich Bebels Facetien und Graf Froben von Zimmern. Leipzig, 1907.
12. Bebel H. Fazetien. Drei Bücher. Übersetzt und eingeleitet von Manfred Fuhrmann. Konstanz: Edition Isele. 2005. 371 S.