ЛІНГВІСТИЧНА МОДЕЛЬ РІВНЕВИХ МЕТОДІВ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ НА ЗРАЗКАХ ТВОРУ ІВЛІНА ВО «ЧОЛОВІКИ У ВІЙСЬКУ»

Ключові слова: психолінгвістика, соціолінгвістичні дослідження, описовий аналіз, самоідентифікація, ідентичність у наративі, мова в процесах ідентифікації, мовні рамки, лінгвістична модель, лінгвальні методи самоідентифікації

Анотація

Самоідентифікація є досить популярним предметом досліджень багатьох психотерапевтів і лінгвістів. Щоправда, кожна праця науковців намагалась скоріше знайти нові аспекти й кути погляду на питання ідентифікації себе, ніж пояснити чи зробити ґрунтовне статистичне дослідження. Власна ідентичність – поняття, яке реалізується за допомогою мультивимірних невербальних і вербальних засобів і багатьох факторів, лінгвістично ж індивід проходить такий процес чи не найчастіше. До уваги варто брати не тільки безпосередній комунікативний дискурс, де активується соціально маркована ідентичність, але й внутрішні когнітивні референції та конструювання самосхем. Такі інструменти внутрішнього аналізу індивіда за допомогою самодіалогу є багатим ресурсом для визначення як поточного самоусвідомлення людини, так і її справжнього характеру. Завдяки таким дискурсам, як автобіографічні твори й терапевтичні монологи активуються вербальні засоби вираження потрібних самосхем, що намагаються передати в мов ленні необхідні образи власного портрета й життя. Стаття є багатовимірним і багатопрофільним аналізом із новими пропозиціями щодо подальших психолінгвістичних досліджень. Основною концепцією та питанням, яке необхідно розв’язати, є створення та розгляд лінгвістичної основи для процесів самоідентифікації. Первинні й ретельно зібрані дані з масштабного роману Івліна Во «Чоловіки у війську» служили фундаментальним матеріалом для побудови й аргументації наших лінгвістичних моделей самоідентифікації, які виявились важливими й цінними методами для самосвідомості й загальних лінгвістичних досліджень також. Затверджені й проаналізовані дані мають різні граматичні категорії, лексичні рівні й навіть одиниці мови. Щоправда, усі вибрані дані мають однакову прагматичну функцію – вони вказують на «я»-позицію мовця та його мислення, завдяки якому спікер чи діяч у взаємодії чи у внутрішньому діалозі може свідомо й несвідомо ідентифікувати себе в різних життєво важливих аспектах. Було визнано, що мовець використовує конкретні речення та граматичні категорії слів як інструмент для самоідентифікації як раціонально, так і ірраціонально, дозволяючи лексичному рівню мови бути корисними знаряддями не тільки для комунікативного вираження, але й для когнітивних (ідентифікаційних) причин.

Посилання

1. Лаппо М.А. Самоидентификация: семантика, прагматика, языковые ресурсы. Новосибирск : Издательство Новосибирского государственного педагогического университета, 2013. 180 с.
2. Лаппо М.А. Лексические средства описания идентичности. Вестник Томского государственного университета. Филология. Новосибирск, 2011. № 2 (14). С. 21–32.
3. Щербаков М.А. 7 путешествий в структуру сознания : Теория и практика развития личности. Москва : Издательство Новая Публикация, 1998. 288 с.
4. Bamberg M. Narrative discourse and identities. Narratology beyond literary criticism / Eds. J.C. Meister, T. Kindt, W. Schernus, M. Stein. Berlin, Germany : Walter de Gruyter, 2004. P. 213–237.
5. Bucholtz M, Hall K. Identity and interaction: a sociocultural linguistic approach. Discourse Studies 7 (4–5). London: Thousand Oaks, 2005. P. 585–614.
6. Edwards J. Language and Identity. An Introduction / J. Edwards. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. P. 322.
7. Fischer W., Goblirsch M. Biographical structuring: Narrating and reconstructing the self in research and professional practice. Narrative–State of the art / Ed. M. Bamberg. Amsterdam, The Netherlands : John Benjamins, 2007. P. 37–46.
8. Freeman M. Rewriting the self. History, memory, narrative. London, UK : Routledge, 1993. 120 p.
9. Goodson I. The story of life history: Origins of the life history method in sociology. Identity: An International Journal of Theory and Research. 2001. No. 1. P. 129–142.
10. Hozhabrossadat S. Linguistic Identities: How Code-switching and / or Code crossing help constructing solidarity or otherness in multilingual societies. Inter. J. Eng. Lit. Cult. 2015. No. 3 (6). P. 194–198.
11. Kihlstrom J.F., Cantor N. Mental representations of the self. Advances in experimental social psychology / Ed. L. Berkowitz. Orlando, FL : Academic, 1984. P. 1–47.
12. Omoniyi T. Hierarchy of Identites. The Sociolinguistics of Identity / Ed. G. White. London : Continuum, 2006. P. 11–33.
13. Skutnabb-Kangas T. Language and Self-Determination. Self-determination. International perspectives / Eds. D. Clark, R. Williamson. London : The Macmillan Press, 1996. P. 124–140.
14. Wood A.M., Linley P.A., Maltby J., Baliousis M., Joseph S. The authentic personality: A theoretical and empirical conceptualization and the development of the authenticity scale. Journal of Counseling Psychology. 2008. No. 55 (3). P. 385–399.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Ліщенко, М. В., & Гриців, Н. М. (2021). ЛІНГВІСТИЧНА МОДЕЛЬ РІВНЕВИХ МЕТОДІВ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ НА ЗРАЗКАХ ТВОРУ ІВЛІНА ВО «ЧОЛОВІКИ У ВІЙСЬКУ». Нова філологія, (84), 137-144. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-19
Розділ
Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають